Один — технологічно підкований реформатор у сфері дронів без військового досвіду, який пів року тому став наймолодшим міністром оборони України. Інший — досвідчений генерал, вихований на радянській командній вертикалі, що очолює Збройні сили України. Коли їхні підходи зіткнулися, президент Зеленський звільнив реформатора — і по всій країні вийшли протестувальники.

Молоде обличчя дронової війни

35-річному Михайлу Федорову приписують модернізацію дронової програми України та реформу правил військових закупівель. До призначення міністром оборони у січні він керував цифровою трансформацією держави й запровадив кілька успішних платформ електронного урядування.

Федоров стверджував, що військовий істеблішмент блокує зміни, яких вимагає ця мінлива війна. Він просував вітчизняні дронові розробки, що змінили ситуацію на полі бою й зацікавили США, Євросоюз та країни Близького Сходу. Він також приписує собі обмеження доступу російських військових до Starlink Ілона Маска.

«Ми перетворили Україну на глобального технологічного лідера й оборонну потугу», — написав він у соціальних мережах одразу після звільнення.

На пресконференції — у темній футболці та джинсах — Федоров звинуватив Сирського у блокуванні реформ. На його думку, «війна змінилася докорінно» через нові технології, але генеральний штаб цього не визнає. Ця критика перегукується зі скаргами солдатів і ветеранів на надмірні втрати у фронтових штурмах.

Генерал з прізвиськом «М'ясник»

Сирському 60 років. Він народився ще в СРСР, навчався у Московському вищому військовому командному училищі й служив у радянських артилерійських частинах. У армійських колах він давно асоціюється з жорсткою вертикаллю управління — звідси й неформальне прізвисько «М'ясник», яке набуло ширшого вжитку під час командування обороною Бахмута, де загинули десятки тисяч людей.

Водночас Сирський причетний до кількох найбільших перемог цієї війни: успішна оборона Києва у лютому 2022 року та харківський контрнаступ сім місяців потому — обидва вважаються переломними.

«Я воюю не з міністерством. Я воюю з Росією», — написав він у колонці для видання Militarnyi. — «Генеральний штаб ніколи не протистояв міністерству. В армії не обирають, з ким служити — виконують накази й роблять свою роботу».

Додатковий удар по репутації Сирського завдало розслідування видання Babel, опубліковане минулого місяця: журналісти задокументували звинувачення у знущаннях у штурмовому полку «Скеля» — підрозділі, тісно пов'язаному з генералом. За даними Babel, полк зазнав втрат вищих від середніх, серед загиблих — десятки новобранців.

Протести та злорадство в Москві

Звільнення Федорова спровокувало хвилю невдоволення й у самій армії: заступник командувача Повітряних сил подав у відставку, попередивши, що це послабить протиповітряну оборону. До вуличних акцій приєдналися ветерани й солдати у відпустці — чимало учасників вимагали нового покоління командирів, які ставлять збереження людей вище від оперативних завдань.

Для Зеленського ставки зараз особливо високі. Звільнення відкрило його для звинувачень у тому, що він позбувається потенційного політичного суперника, й загрожує підірвати його авторитет.

Російські воєнні блогери відреагували зі злорадством: вони відзначили роль Федорова в організації дронових ударів по нафтових об'єктах Росії та атаках, що порушили військову логістику. Частина московських коментаторів — з вимушеною повагою — зазначила, що Сирський побудував оборонну систему, яка зупинила просування росіян. Більшість же висловила сподівання, що суперечка загострить внутрішні розбіжності в Україні.