Російський дрон, вочевидь запущений із Криму, впав на житловий будинок у Румунії та поранив двох людей. Це безпідставна і серйозна агресія проти держави — члена НАТО. Вона вимагає відповіді.
Те, що подібний інцидент важко назвати несподіванкою, не є підставою для самозаспокоєння. У Румунії, Польщі та інших країнах, що межують з Україною, російські боєприпаси й літальні апарати залітали в повітряний простір НАТО ще до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Небезпека полягала в тому, що рано чи пізно вони перестануть безслідно падати на поля — що й сталося.
Росія давно веде проти Заходу атаки різного характеру: кібератаки й порушення роботи служб управління повітряним рухом у Балтійських державах; агенти-провокатори, пов'язані з терактами у Франції; фабрики ботів, що дестабілізують британську політику; кораблі «тіньового флоту» поблизу підводних кабелів у Північному морі та Атлантиці; вбивства; переслідування літаків RAF над Чорним морем; підтримка уряду Орбана в Угорщині; втручання у вибори — найпомітніше в Молдові, де Росія межує з Україною через окуповане нею Придністров'я.
Балканський південний схід є таким самим потенційним осередком нової європейської війни, як балтійські республіки, Фінляндія або Польща. Путін зазіхає на ці землі, посилаючись на їхню царську або радянську спадщину.
Точні обставини падіння дрона — поблизу кордону з Україною, але вже на румунській стороні — досі неясні. Можливо, українці заглушили його сигнал, і він збився з курсу. Можливо, як зазначив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, росіяни просто діяли безвідповідально.
Некомпетентність і несправне обладнання теж не виключені. Але не виключено й інше: Москва вирішила перевірити, до якої межі можна тиснути на члена НАТО, — і заодно протестувати системи ППО та готовність союзників реагувати. Неприпустимо, щоб Росія провадила свою незаконну війну в Україні з таким цинічним зневажанням суверенітету сусідніх держав.
Що відповість НАТО
Відповідь не може зводитися до виклику послів і висилки місцевого консула. Кремль добре розуміє: цей інцидент не дає достатніх підстав для активації Статті 5 Договору НАТО, яка потенційно означала б втягнення континенту в ядерну війну. Стаття 5 вимагає, щоб напад був «тривалим» і явно навмисним. Один збитий дрон не є достатньою підставою для повноцінної війни.
Але він, разом із численними іншими провокаціями, вимагає негайного посилення протиповітряної оборони. Оптимальним рішенням були б системи на кшталт «Залізного купола», що прикриває Ізраїль. Президент Трамп планує розгорнути аналогічний щит над США, але для Європи це нереалістично в найближчій перспективі. Натомість будівництво потужнішої ППО вздовж усього східного флангу НАТО цілком здійсненне навіть без американської участі.
Європа має промисловий потенціал для цього — і союзника: Україну, яка є одним зі світових лідерів у сфері дронів і протидрон-технологій. За прикладом країн Перської затоки, Київ може допомогти союзникам по НАТО відновити обороноздатність.
Винищувачі F-16, підняті румунськими ВПС, виявилися непридатними для перехоплення такого типу цілі. До того ж збивати дрон над населеним пунктом означало б ризикувати більшими жертвами, ніж від його падіння.
Переміщення додаткових військ у прикордонні зони, як це зробили США в Польщі, стало б чітким сигналом. Зміцнення кіберзахисту проти дедалі зухваліших атак теж назріло: цього тижня про це прямо говорила Енн Кіст-Батлер, директор британського агентства GCHQ. Морські операції НАТО слід розширити, а кораблі тіньового флоту рішуче відтісняти від підводної інфраструктури.
Фінансові труднощі відбудови оборони величезні, і політичної волі не завжди вистачає. Але НАТО може зробити конкретні кроки, які засвідчать: коли Кремль заходить надто далеко, він отримає реальний спротив.