З усіх доріг, що ведуть до Слов'янська, лише одна залишається відносно безпечною від російських дронів: та, що приходить із Барвінкового — вісь захід-схід вздовж похмурих і запорошених сіл.
Як і в інших районах поблизу фронту, дорогу вкрито сітками, натягнутими між стовпами. Вони утворюють нескінченний тунель, що хвилюється на вітрі. Призначені перехоплювати начинені вибухівкою російські дрони, ці наспіш зведені конструкції стали одним із найпомітніших символів того, як змінилася ця війна.
Поспішаючі військові або цивільні, готові ризикнути більше, можуть скористатися іншими маршрутами. Зокрема дорогою, що спускається з Ізюму з півночі на південь уздовж фронту. Але їхати нею — все одно що грати в орлянку. Через збільшення дальності польоту дронів траса тепер під ворожим вогнем, як і майже всі інші дороги в районі. Тим, хто наважується нею їхати, лишається одне: гнати якомога швидше.
До вторгнення у лютому 2022 року Слов'янськ разом із трьома сусідніми містами — Краматорськом, Дружківкою та Костянтинівкою — утворював агломерацію понад 350 000 жителів. Чотири з половиною роки по тому вони стали серцем українського оборонного угруповання на Донбасі — промисловому регіоні, де 80% території зайнято російськими військами і весь який президент Росії Владімір Путін прагне анексувати.