Президент України Володимир Зеленський попередив, що Білорусь може стати плацдармом для відкриття Росією нового фронту на півночі країни. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді своєю чергою дав зрозуміти Мінську: Київ тримає напоготові список із 500 цілей на білоруській території.
Попередження з дронового командування
«Мінському гауляйтеру Лукашенку: гавкаючий пес не кусає. Хижий птах — інша справа. Перші 500 цілей вже у списку. Безкоштовна і дуже практична порада: не ставай Україні на заваді», — написав Бровді у Facebook, повідомляє Укрінформ.
Напруженість вздовж північного кордону наростала після спільних ядерно-тактичних навчань Росії та Білорусі. У лютому 2022 року саме через білоруську територію частина російських сил увійшла в Україну на початку повномасштабного вторгнення.
У вівторок Зеленський зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською. Обговорювались спроби Москви глибше втягнути Мінськ у війну. «Україна ніколи не була загрозою для Білорусі. Ми вдячні тим білорусам, які стоять разом з нами — зараз, коли вирішується доля і нашої незалежності, і незалежності кожної нації, що межує з Росією», — написав президент у X після зустрічі.
Росія погрожує Києву — дипломати не їдуть
У понеділок Росія оголосила про початок «систематичних» ударів по «центрах прийняття рішень» у Києві й закликала іноземних громадян та дипломатів залишити місто «якнайшвидше». Україна назвала це «відвертим шантажем».
Делегації ЄС, Франції та Польщі публічно заявили, що залишаються в столиці. МЗС України зазначило: рівень загроз «такий самий, як і в попередні роки та місяці». За словами Києва, вимагаючи евакуації іноземців, Москва «фактично визнає, що її обстріли спрямовані на залякування дипломатичного корпусу».
Німеччина, Норвегія, Нідерланди та ЄС викликали представників Росії на офіційні переговори. Норвезький міністр закордонних справ Еспен Барт Айде викликав посла Миколу Корчунова, щоб відреагувати на «відверті погрози іноземному персоналу в Україні». Швеція викликала російського посла для засудження «хибних тверджень» Москви щодо порушень повітряного простору в Балтійському регіоні.
ООН: «новий і жахливий рівень агресії»
Понад 50 країн засудили масштабний удар Росії по Україні у суботу, заявивши на засіданні ООН, що Москва досягла «нового і жахливого рівня агресії». У спільній заяві, виголошеній послом України Андрієм Мельником, союзники попередили: систематичне застосування ракет із ядерними можливостями є «неприйнятною ескалацією».
«Для Києва це був один із найруйнівніших зафіксованих нападів», — йдеться у заяві щодо нічного обстрілу 23–24 травня. Тоді Росія застосувала сотні балістичних і крилатих ракет та дронів проти українських міст і регіонів. Серед підписантів — ЄС, Велика Британія, Канада, Австралія, Японія, Польща та країни Балтії.
Чеські снаряди та банківська ППО
Чеська ініціатива з постачання боєприпасів забезпечила контракти на близько 1 мільйона великокаліберних снарядів у 2026 році — після 1,8 мільйона у 2025-му. Цього року вже залучено майже 1 млрд євро, зокрема з прибутків від заморожених російських активів. Схема поєднує донорське фінансування з роботою чеських торговців зброєю, які закуповують боєприпаси по всьому світу.
Своїх труднощів із дронами вистачає й самій Росії. Парламент ухвалив закон, що дозволяє банкам — зокрема найбільшому, Ощадбанку — самостійно обслуговувати системи протиповітряної оборони й озброювати персонал для протидії атакам. Голова бізнес-лобі Олександр Шохін повідомив Путіну, що компанії готові фінансувати закупівлю важчих озброєнь і систем радіоелектронної боротьби, але потребують «зрозумілого механізму фінансування — якогось фонду або іншої форми цільового фінансування».