Сорок років після найбільшої ядерної катастрофи в цивільній енергетиці — і Чорнобиль знову в центрі уваги: не лише як трагедія минулого, а як активна загроза сьогодення.
«Світ не може дозволити, щоб ядерний тероризм тривав далі»
Президент України Володимир Зеленський у 40-у річницю Чорнобильської ядерної катастрофи закликав покласти край російському «ядерному тероризму». Своєю агресивною війною проти України та атаками дронів Росія знову наближає світ до краю катастрофи, написав він у своєму Telegram-каналі.
Торік захисна сталева оболонка над четвертим аварійним реактором станції, що вибухнула 26 квітня 1986 року, зазнала пошкоджень. Ця споруда покликана запобігати викиду радіації та забрудненню довкілля, і її збереження відповідає інтересам усього світу. Вартість ремонту сталевої конструкції оцінюється в півмільярда євро.
«Світ не може дозволити, щоб цей ядерний тероризм тривав далі, і найкращий спосіб — змусити Росію припинити свої безумні напади», — заявив Зеленський. Він також пригадав найбільшу ядерну катастрофу в мирній атомній енергетиці та вшанував пам'ять усіх її жертв.
Запорізька АЕС під контролем «Росатому»
Зеленський давно вимагає припинення російської окупації Запорізької атомної електростанції, яку після початку повномасштабного вторгнення взяв під свій контроль російський атомний концерн «Росатом». Свого часу росіяни також облягали зону відчуження навколо Чорнобильської АЕС.
У Києві, розташованому менш ніж за 100 кілометрів від станції, нині мешкає понад 62 000 постраждалих від катастрофи, серед яких понад 30 000 ліквідаторів. Мер Віталій Кличко зустрівся з ними у міській ратуші та нагородив їх почесними відзнаками.
Москва: «Атомні станції радянської конструкції — безпечні»
У Москві на річницю голова «Росатому» Олексій Лихачов запевнив, що атомні електростанції радянської конструкції сьогодні є безпечними. На відкритті виставки він пригадав «героїчну працю» ліквідаторів: «В ліквідації наслідків аварії взяли участь понад 600 000 людей — ядерні фахівці, солдати, пожежники, шахтарі, будівельники та лікарі».
Радянський центральний уряд у своїй час зазнав жорсткої критики за те, що довго приховував справжні масштаби катастрофи і наражав на небезпеку сотні тисяч людей.
Білорусь: найбільша жертва без належного моніторингу
Найсильніше від наслідків реакторної катастрофи постраждала Білорусь — на її території випало до 70 відсотків радіоактивних опадів на теренах колишнього СРСР. Близько п'ятої частини країни виявилася забрудненою, особливо Гомельська область на півдні. Значні площі були контаміновані цезієм-137 та стронцієм-90.
Представники церкви, політики, військові та громадяни вшанували пам'ять жертв катастрофи. Дипломати, серед яких були представники посольств України та Росії, поклали квіти та вінки.
Проте білоруські активісти звинувачують режим Олександра Лукашенка у відсутності належного контролю. «За всі ці 40 років людей так і не навчили, як поводитися, якщо живеш на забрудненій території», — заявила з місця свого вигнання Ірина Сухій, співзасновниця екологічної організації «Екодом». За часів авторитарного режиму близько 100 екологічних організацій було закрито або витіснено в еміграцію.
Хронологія катастрофи
26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС під час проведення випробування стався «суперпровал» у четвертому реакторі — максимально можлива аварія. Радіоактивні хмари поширилися аж до Північної та Західної Європи. За оцінками фахівців, загинули десятки тисяч людей. Понад 100 000 осіб примусово переселили із 30-кілометрової зони відчуження навколо нині зупиненої станції.