Конфлікт в Україні давно асоціюється з повітряними та морськими дронами. Але за останні два роки Київ зробив якісний стрибок: від поодиноких дослідів до масового розгортання тисяч безпілотних наземних машин (БНМ).
Ці системи виконують бойові завдання, забезпечують логістику, інженерне супроводження та знешкодження вибухівки. Частина з них працює як машини-камікадзе — підривають вибухівку безпосередньо на російських позиціях. Техніка діє в болоті, снігу та під постійним вогнем.
Мета — не замінити солдатів, а тримати їх подалі від зон ураження. За даними Генерального штабу України, роботизовані платформи знизили бойові втрати на 30% в окремих операціях. Аналітичний центр під управлінням Армії США зафіксував: це дає змогу зберігати живу силу для наступальних дій і сповільнює виснаження військ.
Колеса, гусениці, лапи
Єдиної класифікації БНМ немає. Їх розрізняють за озброєнням, розмірами, масою та типом рушія — від невеликих ручних пристроїв до платформ розміром з танк.
Колісні системи енергоефективні, але бездоріжжя їх обмежує. Гусеничні добре справляються з пересіченою місцевістю, проте шумніші, повільніші й споживають більше енергії. Крокуючі системи — роботи-собаки та мули — долають нерівний рельєф, але механічно складніші й повільніші. За даними Інституту ООН з досліджень у сфері роззброєння (UNIDIR), крокуючі моделі зазвичай компактніші за колісні та гусеничні аналоги.
25 000 одиниць у першій половині 2026-го
У першій половині 2026 року Міністерство оборони України планує укласти контракти на 25 000 безпілотних наземних машин — більш ніж удвічі більше, ніж у 2025-му. Кінцева ціль відомства — повністю перекласти прифронтову логістику з солдатів на роботів.
Індія рухається тим самим курсом
Індійська армія розгортає роботизованих мулів на Лінії контролю (LoC). За даними The Economic Times, це чотирилапі машини, здатні доставляти припаси крізь сніг, пустелі та важкопрохідну місцевість, а також виявляти вибухівку і вести розвідку — знижуючи ризики для військових у небезпечних районах.
Центр систем і технологій передової робототехніки при індійській DRDO розробляє гуманоїдних роботів із руками на 24 ступені свободи та навігацією на основі штучного інтелекту. Призначення — знешкодження саморобних вибухових пристроїв, протидія ядерним, біологічним і хімічним загрозам та виконання місій з високим ступенем ризику.