26 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння підрозділу спеціальних сил ЗСУ почесного найменування «Герої УПА» — Української повстанської армії. Мета, за словами президента, — «відновити історичні традиції національного війська». Рішення одразу спричинило серйозну напругу з Польщею.
Що таке УПА і чому це болюча тема
УПА сформувалася після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз у 1941 році. Партизанська армія воювала за незалежну українську державу — спочатку у співпраці з Берліном. Щоб витіснити польське населення з земель, які вважала своїми, УПА вчинила масові вбивства польських цивільних на Волині та в Східній Галичині. Польща кваліфікує ці події як геноцид; загальна кількість жертв перевищує 100 000 осіб. До 20 000 українців загинули у відплатних акціях польських партизанів.
Після 1945 року УПА продовжувала воювати проти радянізації України аж до початку 1950-х. В Україні вона сприймається як символ спротиву Москві. МЗС України у заяві від 29 травня наголосило, що для українських військових «боротьба УПА символізує виключно протистояння імперській політиці Москви».
Реакція Польщі
Польський президент Кароль Навроцький відреагував різко. «На жаль, президент Зеленський показав, що Україна з точки зору ментальності — уславлення бандитів, убивць з УПА — не готова бути частиною європейської сім'ї», — заявив він 29 травня у Варшаві, за даними польського телеканалу Polsat. Навроцький ініціював позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, якою той був удостоєний у 2023 році. Журі нагороди має розглянути питання 8 червня.
Прем'єр-міністр Дональд Туск обрав стриманіший тон. Він визнав, що рішення Зеленського зачепило польську «історичну чутливість», але відмежувався від ідеї позбавлення нагороди. «Якщо ми сваримося через минуле, хтось інший виграє майбутнє», — застеріг прем'єр, натякнувши, що в разі ескалації «Кремль справді матиме підстави для радості».
Gazeta Wyborcza 1 червня написала, що Навроцький «скористався можливістю, щоб роздмухати антиукраїнські настрої». Заступник маршала сейму Пьотр Згожельський закликав до «жорсткої, але не ворожої» відповіді, зазначивши, що Зеленський намагається залучити до себе українські націоналістичні сили, ігноруючи польські почуття.
Внутрішньополітичний вимір
Навроцький використовує суперечку і у протистоянні з Туском. Якщо президент підпише указ про позбавлення нагороди, прем'єр зобов'язаний скріпити його своїм підписом. Туск опиниться між двох вогнів: підписати — зашкодити відносинам з Україною, відмовитися — дати правим привід звинуватити його у байдужості до польської пам'яті.
На відміну від попереднього президента Анджея Дуди, Навроцький відверто критикував Україну ще під час виборчої кампанії 2025 року: ставив під сумнів її євроінтеграцію, критикував обсяги підтримки українських біженців у Польщі. За рік на посаді він так і не здійснив офіційного візиту до Києва, зустрівшись із Зеленським у Варшаві лише в грудні.
Ширший контекст
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, польсько-українські суперечки про минуле відійшли на другий план. Польща прийняла понад мільйон біженців, а варшавська підтримка суттєво вплинула на відбиття перших російських атак. Тепер частина польського суспільства ставить під сумнів обсяги соціальних виплат та подальшу військову допомогу Україні.
Суперечка виникла напередодні важливого заходу: 25–26 червня у Гданську збереться п'ята Конференція з відновлення України — зустріч, від якої залежать ключові рішення щодо реконструкції країни після війни.