Новий звіт WWF показує: суворі правові норми не зупиняють скорочення популяцій осетрових у нижній течії Дунаю — на ділянці, що проходить через Болгарію, Румунію та Україну.
Звіт, оприлюднений у вівторок, свідчить: браконьєрство на осетрових залишається масовим явищем у нижньодунайському регіоні, попри заходи з припинення цієї торгівлі.
Документ є найповнішою оцінкою масштабів браконьєрства та нелегальної торгівлі осетровими в регіоні на сьогодні. За його даними, між 2016 і 2025 роками щонайменше 3 366 осетрових постраждали від задокументованих злочинів проти дикої природи в нижній течії Дунаю.
Правоохоронні органи вилучили також щонайменше 263 кілограми незаконної ікри, близько 6,5 тонни м'яса і цілих рибин, а також значну кількість забороненого рибальського спорядження.
Утім WWF наголошує: ці цифри відображають лише мінімальну кількість підтверджених випадків. Реальний масштаб злочинів, ймовірно, значно більший — чимало інцидентів залишаються непоміченими, незафіксованими або незаявленими.
Чому закони не працюють
За словами експертів, правова база для захисту осетрових у регіоні загалом сформована, однак ефективне правозастосування досі лишається серйозною проблемою.
«Браконьєрство не зникає, бо дикі осетрові та їхня продукція — передусім ікра — можуть мати високу комерційну вартість, тоді як ризик виявлення і суворого покарання залишається відносно низьким», — заявила BIRN Беате Штрібель, керівниця Осетрової ініціативи WWF.
Браконьєрство не здає позицій і з культурних причин. Десятиліттями рибальство на осетрових було важливим джерелом доходу для дунайських громад, що ускладнює викорінення незаконного промислу навіть після законодавчих заборон.
Правоохоронні органи стикаються і з операційними труднощами. Незаконний вилов часто відбувається вночі або у важкодоступних місцях, а заборонене спорядження може лежати під водою і його важко виявити.
«Органи влади також обмежені у персоналі, обладнанні, фаховості та інших ресурсах — паливі й човнах», — уточнила Штрібель.
Стан популяцій
У звіті попереджають: стан збереження дунайських осетрових залишається критичним. З шести аборигенних видів, що колись мешкали в річці, два вже зникли з регіону.
З чотирьох видів, що лишилися, білуга, російський осетер і севрюга занесені до категорії «під критичною загрозою зникнення», тоді як стерлядь отримала статус «під загрозою зникнення».
Що потрібно зробити
Природоохоронці кажуть: щоб зупинити скорочення популяцій, потрібно відновлювати річкові екосистеми, посилювати охорону та правозастосування, підтримувати дикі популяції через природоохоронне розведення і налагоджувати транскордонне співробітництво між правоохоронними органами.
Але навіть ці заходи матимуть обмежений ефект, якщо не усунути першопричини браконьєрства та нелегальної торгівлі.
«Ці довгострокові інвестиції дадуть результат лише тоді, коли дикі осетрові будуть надійно захищені від злочинів проти дикої природи і зможуть дожити до зрілості та відтворюватися», — підсумувала Штрібель.