Президент Китаю Сі Цзіньпін прибув до Пхеньяна в понеділок — це його перший закордонний візит 2026 року і перша поїздка до Північної Кореї з 2019-го. В статті на першій шпальті газети «Нодон Сінмун» Сі написав, що «традиційна дружба між Китаєм і Північною Кореєю завжди залишається непереможною» — незалежно від змін у міжнародній ситуації.
Агентство Xinhua опублікувало відео посадки літака Air China: вздовж червоної доріжки стояли військові офіцери, над входом висів банер «Щиро вітаємо товариша Сі Цзіньпіна». Китай десятиліттями є головним торговельним партнером Пхеньяна і основним джерелом підтримки для країни під міжнародними санкціями.
Поїздка відбулась після самітів у Пекіні з президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Владіміром Путіним, тоді як ядерні переговори між Пхеньяном і Вашингтоном залишаються в глухому куті. Білий дім повідомив, що на пекінській зустрічі Сі і Трамп «підтвердили спільну мету — денуклеаризацію Північної Кореї». Яким шляхом цього досягти, поки незрозуміло.
Пекін обрав стабільність
Мінсон Ку, професор дипломатії Університету ДеПол, сказала AFP, що «Пекін, мабуть, уже прийняв Північну Корею як ядерну державу», але Сі «напевно скаже Кіму, що Китай понад усе хоче стабільності».
Сон Хьон Лі, запрошений дослідник Азійського центру Гарвардського університету, підтверджує: Пекін переорієнтувався на «підтримку стійкості режиму», а не на тиск заради денуклеаризації. «Ширша регіональна стратегія Китаю виграє від стабільної, добре озброєної та союзницької буферної держави, яка відволікає військові ресурси США і їхніх союзників», — сказав він AFP.
Фактор Москви і важелі Кіма
Відправивши війська воювати на боці Росії в Україні, Пхеньян здобув вагому підтримку Москви і нові важелі на переговорах. Частина аналітиків вважає, що візит Сі — спроба протидіяти зростаючому московському впливу на Пхеньян.
Ку з університету ДеПол із цим не погоджується: «Загалом Москва — не така велика держава, як Китай. Московсько-пхеньянські відносини більш рівноправні: Москва потребує Кіма для України так само, як Кім потребує від Росії технологій і продовольства».
Владімір Тіхонов, професор корейських студій Університету Осло, бачить інакше: «США ведуть наступальні бойові дії, здатні завдати шкоди ключовим інтересам Китаю, зокрема постачанню енергоносіїв». За його словами, Сі «намагається зміцнити союз» із Пхеньяном і через це теж.
Лім Ыль Чхоль, експерт із Північної Кореї університету Кьонам, вказує: «У міру зростання міжнародного авторитету Китаю Пекін прагне активніше залучити Пхеньян до своєї дипломатичної орбіти».
Ядерна лінія без відступу
Напередодні приїзду Сі Кім Йо Чжон — сестра Кім Чен Ина і одна з найвпливовіших осіб режиму — заявила: ядерна програма Пхеньяна є «лінією, від якої не відступлять». Сам Кім неодноразово проголошував Північну Корею «незворотньою» ядерною державою після провалу переговорів із Трампом у 2019 році через розбіжності щодо денуклеаризації і пом'якшення санкцій.
Північна Корея є єдиною країною, що має юридично зобов'язальний військовий союз із Китаєм. Аналітики також вказують: Пхеньян може правити за противагу партнерам США в регіоні — Японії та Південній Кореї. Китайсько-японські відносини погіршились після заяви прем'єрки Санає Такаїті про готовність Токіо до військового втручання у разі спроби захопити Тайвань.