СІНГАПУР — На щорічному безпековому саміті Азії зібрались лідери, провідні дипломати та оборонні чиновники з усього світу. У центрі уваги — стрімка військова модернізація Китаю, його агресивна поведінка в Індо-Тихоокеанському регіоні та зростаюче занепокоєння американськими пріоритетами.
Діалог «Шангрі-Ла», організований Міжнародним інститутом стратегічних досліджень, проходить на тлі загострення на Близькому Сході, де нові атаки поставили під загрозу хитке перемир'я в ірансько-ізраїльській війні. Росія тим часом посилила удари по Україні.
Відкриття та порядок денний
В'єтнамський лідер То Лам відкрив конференцію програмною промовою в п'ятницю. У суботу виступить міністр оборони США Піт Хегсет — він зосередиться на індо-тихоокеанській стратегії адміністрації Трампа.
Цього року Лам порушив традицію колективного керівництва — він одночасно зайняв пости генерального секретаря Комуністичної партії та президента цієї стратегічно значущої країни Південно-Східної Азії.
Як і низка інших держав регіону, В'єтнам має з Пекіном суперечливі морські претензії, що неодноразово призводили до зіткнень, — і водночас тісно прив'язаний до Китаю економічно: той залишається найбільшим торговим партнером Ханоя. США є головним ринком збуту для в'єтнамського експорту й прагнуть розширити дипломатичну присутність та наростити оборонні контракти, намагаючись відтіснити традиційного партнера Ханоя — Росію.
Нещодавні витоки документів свідчать, що навіть після підвищення відносин з Вашингтоном до найвищого дипломатичного рівня в'єтнамські військові зберігали скептицизм щодо намірів Америки та вживали заходи проти можливої американської «агресивної війни».
Хегсет і тайванське питання
Торік у Сінгапурі Хегсет розгнівав Пекін, заявивши, що «загроза, яку становить Китай, реальна і може бути невідкладною», а його армія «репетирує справжній бій». Він запевнив, що Вашингтон зміцнює оборону у відповідь на агресивну позицію Китаю щодо Тайваню.
Нинішня промова відбувається через два тижні після того, як президент Трамп відвідав Сі Цзіньпіна в Пекіні, де Сі застеріг: якщо тайванське питання не врегулювати належним чином, між двома країнами можуть спалахнути збройні зіткнення. Трамп назвав Сі «великим лідером» і заявив про «чудове спільне майбутнє».
Крім того, Трамп поставив під сумнів готовність Вашингтона захищати Тайвань, назвавши новий пакет озброєнь на 14 мільярдів доларів, досі не затверджений, «дуже вагомою переговорною картою» у відносинах з Китаєм. Китай вважає острив своєю територією; Сі не відкидає застосування сили для його захоплення. США постачають Тайваню сучасні літаки, ракети та озброєння для самооборони, однак дотримуються політики «стратегічної невизначеності» щодо власного можливого втручання.
Виступ Хегсета присвятять «здоровоглуздому підходу армії до захисту життєво важливих національних інтересів США в Індо-Тихоокеанському регіоні», повідомляє Пентагон. Зважаючи на нещодавню пекінську зустріч, навряд чи він скаже щось таке, що суперечило б словам самого Трампа.
Китай, Ормузька протока та Україна
У неділю Китай планує виступити на діалозі, хоча Пекін цього року направляє делегацію нижчого рівня. Міністр оборони Дун Цзюнь не брав участі й у торішньому заході.
Хоча конференція традиційно зосереджується на азійській безпеці, поза увагою не залишаться ні тривала російська війна проти України, ні конфлікт за участю Ірану, що призвів до фактичного закриття Ормузької протоки. У мирний час через неї проходить п'ята частина світового видобутку нафти; відтоді, як протока заблокована, ціни різко злетіли, спричинивши економічні труднощі по всьому світу. Серед доповідачів цих вихідних — міністр оборони Катару.
Незадовго до конференції президент України Володимир Зеленський звернувся до Трампа та Конгресу з проханням надати більше американських боєприпасів для систем протиповітряної оборони — для протистояння масованим російським ударам балістичними ракетами. Зеленський, який несподівано з'явився особисто на «Шангрі-Ла» два роки тому, цього разу на форумі не очікується. Серед учасників — провідні європейські оборонні чиновники, зокрема з Литви та Польщі.