Путін вперше в своїй кар'єрі відвідав один зі спірних Курильських островів — Ітуруп, що лежить біля північного узбережжя Японії. Візит стався за два дні до 81-ї річниці японської капітуляції 15 серпня 1945 року. Радянські війська захопили острови через два тижні після того, як Японія здалась; близько 17 300 японців, що там жили, були вигнані протягом наступного року.

Прем'єр-міністр Японії Санає Такаїті негайно відреагувала в соцмережах: візит «абсолютно неприйнятний», острови — «невід'ємна японська територія», які в Токіо іменують «Північними територіями». Міністерство закордонних справ Росії відповіло симетрично: острови — «невід'ємна частина» рф.

Навіщо зараз

Джеймс Браун, професор міжнародних відносин у токійському кампусі Університету Темпл, каже: сигнал адресований Японії цілком свідомо. «Росія роздратована підтримкою, яку Японія надає Україні, і тіснішими зв'язками, які Токіо вибудовує з європейськими членами НАТО», — пояснив він у коментарі DW.

«Є чіткий намір покарати Японію, — додав Браун. — Але є й внутрішній вимір: такий візит генерує патріотичні настрої серед росіян найрізніших політичних поглядів».

Давній спір, новий глухий кут

Японські уряди незмінно вважають острови незаконно анексованими, і ця суперечка настільки отруїла двосторонні відносини, що країни досі не підписали мирного договору. Після розпаду СРСР у 1991 році Токіо сподівався обміняти економічну допомогу на повернення островів. Колишній прем'єр Сіндзо Абе доклав найбільших зусиль: регулярно зустрічався з путіним, намагаючись схилити його до японської позиції.

Усі ці зусилля виявилися марними. 2020 року Росія внесла до конституції поправки, що забороняють передачу будь-якої частини російської території іноземній державі. Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року відносини між Москвою і Токіо погіршились ще більше.

«Слабка позиція» Токіо

Тосіміцу Шіґемура, професор політології токійського університету Васеда, каже, що реакція Японії буде обмеженою: «Токіо вже викликав російського посла й висловив офіційний протест, але санкції через Україну вже діють, і додати нові Японії буде важко».

«Японія імпортує російські енергоносії, і через ситуацію з Іраном вони стали ще важливішими — це залишає Токіо в доволі слабкій позиції», — додав Шіґемура.

На його думку, путін — можливо, в координації з Китаєм і Північною Кореєю — розраховує на слабкість Такаїті: рейтинги прем'єра всередину країни падають, і Москва ставить на те, що реакція не вийде за межи протесту.

Острови не повернуть і після путіна

Браун і Шіґемура сходяться в одному: навіть після зміни влади в Кремлі шансів на повернення островів немає. «Цього не сталося ні з розпадом Радянського Союзу, ні попри всі наступні економічні труднощі Росії — тож я не бачу жодного нового російського лідера, який би погодився повернути острови», — каже Браун.

Шіґемура доходить іще похмурішого висновку: переписана конституція і розпалений державною пропагандою nacionalism роблять повернення «неможливим» незалежно від того, хто керуватиме Росією.