Прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня подала у відставку після того, як ключова партія коаліції відкликала підтримку уряду — через суперечку навколо українських дронів, що залетіли на балтійську територію.
Дрони виконували ударну місію через кордон у Росії. За заявою України, 7 травня вони впали на латвійську землю після того, як російські військові вивели їх із курсу за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Один із апаратів спричинив пожежу на занедбаному нафтосховищі на сході країни.
Відставка міністра і розпад коаліції
У неділю Сіліня звільнила міністра оборони Андріса Спрудса, мотивувавши це тим, що латвійські антидронові системи не розгорнули достатньо швидко. Звільнення спонукало дев'ятьох однопартійців Спрудса з лівої партії «Прогресивні» покинути коаліцію: вони звинуватили прем'єра в тому, що з міністра зробили цапа-відбувайла. У понеділок Спрудс офіційно пішов у відставку, а запропонований Сілінею на його місце військовий офіцер дістав відмову від «Прогресивних».
Після виходу партії уряд зберіг лише 41 мандат зі 100. Опозиція оголосила про вотум недовіри — за п'ять місяців до парламентських виборів. Додатковим ударом стало коротке затримання міністра сільського господарства Армандса Краузе в рамках антикорупційного розслідування щодо держдопомоги підприємствам лісового сектору.
Заява прем'єра і переговори про новий уряд
Сіліня, представниця партії «Єдність», обіймала посаду прем'єр-міністра з вересня 2023 року. На прес-конференції вона заявила: «Найважливіше для мене — добробут латвійців і безпека нашої країни. Жорстока війна, яку Росія веде в Україні, змінила безпекову ситуацію по всій Європі».
Президент Едгарс Рінкевічс повідомив, що в п'ятницю зустрінеться з лідерами партій для переговорів щодо нового уряду.
Дрони над Балтією і угода про ППО
Декілька дронів — і російських, і українських — падало на балтійських теренах відтоді, як у 2022 році Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Жертв не було, однак інциденти оголили вразливість латвійської системи протиповітряної оборони.
Президент Зеленський після переговорів із Рінкевічсом на саміті в Бухаресті заявив, що направить до Латвії фахівців із ППО і що Україна працюватиме з Латвією над багаторівневою системою захисту від різних типів загроз. Рінкевічс підтвердив, що готується «довгострокова» угода у сфері протиповітряної оборони.