Олександр Усик — колишній беззаперечний чемпіон у важкій вазі — наприкінці минулого місяця відмовився від трьох поясів і відразу заговорив про «останній танець». У боксі це найближчий аналог прощального матчу.
Поки його колишні титули розподілялися — Агіт Кабаєль отримав версію WBC, Мурат Гасієв — WBA — Усик вів переговори з новою промоутерською компанією Zuffa Boxing. Компанію очолює Дана Вайт з UFC; до неї також долучився Туркі Аль-Шейх — саудівський фінансист і один із ключових гравців боксерського ринку. У лютому Конор Бенн залишив Matchroom і підписався із Zuffa, інші пішли тим самим шляхом. Схоже, Усик — наступний.
Того ж насиченого тижня як можливий суперник з'явилося ім'я Деонтея Вайлдера. Про цей бій Усик говорив раніше: Вайлдер — останній великий чемпіон важкої ваги з його покоління, якого він ще не переміг.
Усик двічі переміг Ентоні Джошуа, Тайсона Ф'юрі та Деніела Дюбуа — усі троє в різний час тримали версії пояса починаючи з 2015 року. Вайлдер завоював титул WBC у 2015-му, десять разів захистив його і втратив у 2020-му на користь Ф'юрі. Повернути титул у третьому бою не вдалося, після чого американець загубився в боксерській ієрархії. Духовне навернення, схоже, позбавило його бійцівської злості; додалися й особисті проблеми.
Поразка від Жіле Чжана у 2024 році виглядала як власний «останній танець» Вайлдера. Але нещодавня перемога над Дереком Чисорою повернула його в хаотичну ієрархію дивізіону. Утім, 40-річний Вайлдер програв чотири з останніх семи боїв.
До відмови від поясів Усика пов'язували з реваншем проти Ріко Верховена і захисним боєм проти Кабаєля. У травні він пройшов 10 раундів, перш ніж зупинив кікбоксера в 11-му — у видовищному поєдинку біля пірамід Гізи. Підсумок вийшов суперечливим, реванш обговорювався, але бій із Кабаєлем так і не виглядав реальним варіантом.
Зустріч із Вайлдером — інша справа. Попри спад результатів, американець залишається одним із найгучніших імен у важкій вазі. Для Zuffa це був би справжній трофей: «останній танець» під виглядом останнього шансу.
Усику 39 років, 25 боїв — жодної поразки. У дивізіоні, яким він правив, доводити вже нічого. Вайлдер — велике ім'я, найкращі роки позаду, але його колись легендарний удар залишається головним продажним аргументом. Це не той прощальний бій, про який мріяли фани Усика, — але саме той вальс, на який він заслужив.