Коли Маргарита Нехорошива вперше побачила свого новонародженого сина, її охопив страх. Народжений лише на 26-му тижні вагітності, він важив усього 940 грамів і носив підгузки не більші за долоню дорослої людини.
«Лікарі сказали мені: якщо він переживе перші три дні, все буде добре», — розповіла вона, очі наповнились сльозами. «Я не вірю в Бога, але молилася».
Зараз Марку дев'ять місяців. Він активний і жвавий, але має хронічні проблеми з диханням і часто потрапляє до лікарні.
Нехорошива змушена справлятися з хворобою сина в умовах постійної загрози обстрілів у Запоріжжі, де лікарні забивають вікна дошками, бо ударні хвилі від російських ударів регулярно вибивають скло. І робить вона це сама — поки чоловік воює на фронті.
В Україні зростає кількість передчасних пологів — до 37-го тижня вагітності, — особливо в регіонах поблизу лінії фронту: у деяких районах цей показник майже подвоївся з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Фахівці кажуть, що причини передчасних пологів складні, проте глибокий психологічний і фізичний стрес, який завдає вагітним жінкам війна, є одним із чинників. Тендітну роботу зі збереження життя новонароджених конфлікт лише ускладнює.
Поки їхні немовлята лежать у головній дитячій лікарні Запоріжжя, Нехорошива та інші матері щоночі спускаються з дітьми до укриття. У вузьких, слабко освітлених коридорах вони гойдають немовлят і заколисують їх.
Частка передчасних пологів в Україні зростає
Хоча загальна кількість пологів в Україні скоротилась через переміщення, еміграцію та інші чинники воєнного часу, частка передчасних пологів збільшується — про це свідчать дані ООН і нещодавні наукові дослідження.
У Херсонській області рівень передчасних пологів майже подвоївся: з 5,4% у 2019 році до 9,8% у 2025-му, за даними ООН. У Запорізькій області — також на півдні — показник зріс із 5,7% до 7,6% за той самий період. На Полтавщині, у північно-східній частині країни, він підвищився з 7,7% до 9,8%.
Лінія фронту проходить через Херсонську та Запорізьку області, де житлові квартали регулярно потрапляють під удари. Полтавщина знаходиться на певній відстані від фронту, але часто зазнає авіаційних атак.
Зв'язок між стресом матері й передчасними пологами складний, однак дедалі більша кількість досліджень свідчить, що тривале психологічне навантаження підвищує ризик ранніх пологів, кажуть фахівці. Це може бути пов'язано зі зростанням ризику інфекцій — відомого тригера передчасних пологів, — зазначив доктор Ендрю Вікс, професор міжнародної материнської охорони здоров'я Університету Ліверпуля.
«Передчасні пологи дуже залежать від інфекцій, — сказав він. — І якщо ви не можете вчасно отримати належну діагностику й лікування, то ймовірність передчасних пологів зростає».
Ісаак Херскін, речник Фонду ООН у галузі народонаселення, зазначив, що в Україні зростає не лише кількість передчасних пологів — частішають і екстрені кесареві розтини, і інші ускладнення.
«Ми бачимо реальний зв'язок між гострим стресом і ускладненнями під час пологів та вагітності», — сказав він.
Ці ускладнення можуть поглибити демографічну кризу. Коефіцієнт народжуваності в Україні впав до одного з найнижчих у світі — приблизно до однієї дитини на жінку за останні три роки, що значно нижче від рівня відтворення населення у 2,1, зазначив Херскін.
Недоношені немовлята потребують інтенсивного догляду, і під час війни це особливо складно
У кювезі у відділенні інтенсивної терапії пологового будинку Запоріжжя лежить немовля, народжене на 30-му тижні з вагою лише 700 грамів — значно нижче порогу у 2500 грамів, який Всесвітня організація охорони здоров'я визначає як низьку вагу при народженні.
Її крихітне тіло підтримується у термостатичному кювезі. Внутрішньовенні лінії подають поживні речовини й ліки, апарат штучної вентиляції допомагає дихати. Кювез накритий ковдрою, щоб захистити чутливі очі від різкого флуоресцентного освітлення палати.
Лікування зосереджене на тому, щоб допомогти недоношеним немовлятам набрати вагу і зрештою дихати самостійно, проте ускладнень може бути чимало, розповів доктор Андрій Лобанов, завідувач відділення інтенсивної терапії новонароджених дитячої лікарні Запоріжжя. Рівень кисню, наприклад, треба контролювати з точністю до деталей: через ризик патологічного росту судин в очах у важких випадках це може призвести до сліпоти.
Навіть після виписки з інтенсивної терапії діти, народжені передчасно, часто потребують тривалого, а іноді й довічного лікування — через проблеми з диханням, неврологічні, розвиткові або імунні порушення.
«Це дуже дорого, і звісно, країна у стані війни змушена обирати пріоритети витрат, тому лікарняні служби незмінно страждають. І в буквальному, і в переносному сенсі», — сказав Вікс.
Матерям доводиться доглядати за немовлятами під час війни — і часто на самоті
Сигнали повітряної тривоги стали частиною повсякдення у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Коли вони лунають, лікарі залишаються поруч із немовлятами, а не везуть їх до укриттів — переміщення крихких новонароджених може бути ще небезпечнішим. До того ж тривоги звучать настільки часто, що зупиняти роботу щоразу просто неможливо.
Доктор Наталія Богуславська, завідувачка відділення новонароджених пологового будинку Запоріжжя, почала один із днів минулого місяця з попереджень про ракетну атаку. Вдень російська керована авіабомба вдарила по торговельній зоні міста — загинули щонайменше 12 людей.
Робота тривала весь цей час: лікарі провели два кесаревих розтини й прийняли пологи, паралельно надаючи допомогу 42-річній жінці, яка пережила викидень після того, як стала очевидицею авіаудару.
Наступного дня біля входу до лікарні майорів чорний прапор — на знак жалоби за загиблими.
Богуславська знає кожну матір у своєму відділенні на ім'я — складні випадки, страхи кожної з них, і крихітних немовлят, які борються за життя. Вона пропрацювала в цій лікарні 26 років і сама тут народилася.
«Жінка думає, в який світ народиться її дитина, в яких умовах пройдуть пологи — чи це буде мить радості, чи мить, сповнена страху, коли поруч вибухають снаряди», — сказала вона.
Багато матерів переживають це на самоті, поки чоловіки воюють.
«Коли пацієнтка телефонує і каже, що її чоловіка вбили на війні, єдине, що я можу їй сказати: "Приїжджайте до нас. Ми подбаємо про вас"», — розповіла Богуславська. — «Ми маємо постійно підтримувати її, щоб навіть посеред цієї страшної втрати вона знайшла сили дати нове життя і врятувати свою дитину».
Одне немовля повертається додому
Для Марії Складан нарешті настав час іти додому.
Її донька Еліна народилася у січні на 26-му тижні з вагою 740 грамів. П'ять місяців потому, набравши здорові 3,5 кілограма, вона отримала дозвіл на виписку.
Складан має рідкісне захворювання печінки: лікарі попереджали, що завагітніти їй буде майже неможливо. Її вагітність була дивом, сказала Богуславська.
«Якщо є війна — що це означає? Не жити?» — запитала Складан. «Хочеться йти далі».
Коли вона з Еліною вийшла з пологового будинку, сім'я чекала на неї з квітами. Складан розплакалася від радості.
Але полегшення тривало недовго. Вже наступного дня Еліна знову опинилася в реанімації — вночі вона підхопила вірус.
Журналіст Associated Press Володимир Юрчук передавав матеріали з Києва.