Матч третього раунду Roland Garros між росіянкою Діаною Шнайдер та українкою Олександрою Олійниковою завершився перемогою росіянки 7:5, 6:1. На прес-конференціях результат майже не обговорювався.
Олійникова виступила з різкою заявою: «Це питання людяності. Коли вбивають людей, коли гинуть діти, коли насильство виправдовують або святкують — ми не можемо вдавати, що нічого не відбувається. Ми не можемо заплющити очі. Ми не можемо захищати тих, хто підтримує або виправдовує такі дії».
Звинувачення в симпатіях до Путіна
Олійникова звинуватила 22-річну Шнайдер у симпатіях до президента Росії Владіміра Путіна — під його керівництвом Росія веде війну проти України вже понад чотири роки. За словами Олійникової, докази є: Шнайдер нібито ставила лайки дописам російських пропагандистів. Крім того, Шнайдер брала участь у турнірі «Газпрому» — компанії, яка, на думку Олійникової, фінансує воєнні злочини.
Шнайдер заявила, що нічого про ці звинувачення не знає. На пряме запитання про поведінку в соцмережах відповіла: «Я поняття не маю, що вона знайшла. Я справді не знаю і не хочу нічого про це говорити». Участь у турнірі «Газпрому» пояснила рідкісною нагодою грати вдома — перед сім'єю та друзями. Коментувати своє ставлення до війни відмовилася: «Я тут, щоб говорити про теніс і свою гру, про другий тиждень чемпіонату».
«Коли я повертаюся додому, мене атакують дрони і ракети»
Під час матчу на кортах Парижа були присутні охоронці. Олійникова сказала, що не потребувала охорони і нікого агресивного того дня не бачила. Для порівняння додала: «Коли я повертаюся додому, мене атакують дрони і ракети».
Інша українська учасниця чемпіонату, Марта Костюк, розповіла, що ракета знищила будівлю за сто метрів від батьківського будинку. На прес-конференції вона показала журналістам фотографію руйнувань із телефона. «Я намагаюся при будь-якій нагоді нагадувати про жахи повсякденного життя людей у себе вдома», — сказала Костюк.
Олійникова ще категоричніша: «Ця війна визначає моє життя, адже моє майбутнє — в Україні. Мій батько повертається до армії. Мій хлопець — солдат. Усе моє життя позначене війною».
Українські тенісистки відмовляються від традиційного рукостискання біля сітки у матчах проти гравців із Росії.