В Україні вже кілька місяців публічно обговорюють цифру, що сама по собі стала аргументом: майже 30 дітей на одного кандидата в усиновлювачі. За державною статистикою, наприкінці 2025 року в країні нараховувалося 59 350 сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Потенційних усиновлювачів — 2 097 зареєстрованих пар або одиноких осіб. Формально: 28 дітей на одного кандидата.

Але ця цифра оманлива. Переважна більшість із них юридично недоступна для усиновлення — вони вже живуть у прийомних сім'ях або під опікою родичів: бабусь, дідусів, тіток, дядьків. Офіційний статус є, але домівку шукати немає потреби.

Юлія Ніканд­рова — експертка з питань захисту дітей, яка тривалий час очолювала відділ у справах дітей Одеської міської ради — пояснює: «Дитина має рости в сім'ї. Питання лише в тому — в якій саме, за яких умов і яким шляхом вона туди потрапляє». Вона застерігає: емоційне рішення «кожна дитина потребує сім'ї» без системного підходу небезпечне. «Ми не маємо права ризикувати долями наших дітей, щоб потім виправляти наслідки», — каже Ніканд­рова.

Міжнародне усиновлення заборонено через війну

Статистика виглядала б інакше, якби іноземці мали право усиновлювати дітей з України. Але з початку повномасштабного вторгнення міжнародне усиновлення законодавчо заборонено. Ніканд­рова вважає це виправданим: навіть усередині країни ефективний контроль не завжди можливий, а за кордоном держава втрачає його повністю. Питання відновлення міжнародного усиновлення серйозно не обговорюється — воно постане на порядок денний лише після закінчення бойових дій.

Реальна проблема — не кількість охочих

Реформа системи захисту дітей обговорюється в Україні роками. Дедалі голосніше лунають заклики ліквідувати інтернати. Але серед дітей, які там перебувають, — глибоко травмовані підлітки: частина має залежності, схильна до самоушкодження або постійно тікає. Інші потребують цілодобового супроводу команди фахівців. Спеціалізованих прийомних сімей для таких дітей в Україні практично немає, а законодавство дає вкрай мало інструментів для їхнього захисту.

Додає складності законодавча норма: розлучати братів і сестер заборонено. Той, хто хоче усиновити дитину, нерідко дізнається, що в неї четверо сиблінгів. Взяти таку велику групу здатні одиниці.

Попри всі обмеження, щороку в Україні усиновлюють понад тисячу дітей. Ще тисячи потрапляють під опіку або в інші сімейні форми влаштування.

За кожною цифрою — конкретна дитина зі своєю історією і зовсім різними шансами знайти сім'ю. Хто справді хоче діяти в інтересах цих дітей, починає не зі статистики — а з питання: хто ці діти і якої підтримки потребує кожна з них.