Міністр оборони Болгарії Дімітер Стоянов кілька днів тому оголосив, що країна припиняє поставки зброї Україні. До цього Болгарія стабільно відправляла на фронт бойову техніку та боєприпаси зі своїх оборонних заводів. «Україні потрібно більше людей, а не більше зброї», — сказав Стоянов, колишній начальник штабу болгарських ВПС і довірена особа нового прем'єра Румена Радева.
Реальний масштаб рішення, однак, вужчий, ніж здається. Заборона стосується лише безоплатних передач із запасів армії — комерційні продажі болгарських виробників тривають. Аналітик Globsec Владіслава Губалова уточнює: Україна і не зверталася по нові поставки. За її словами, болгарська оборонна промисловість «суттєво виграла від війни» — країна бере участь в ініціативі ЄС Safe з переозброєння, продає застарілу техніку і вкладає в модернізацію армії.
Чому Радев це робить
Радев очолює уряд лише з травня — колишній генерал ВПС і дворазовий президент країни. Під час виборчої кампанії він обіцяв «прагматичну» зовнішню політику з орієнтацією на національні інтереси. Його вважають прихильно налаштованим до Москви і таким, що виступає за якнайшвидший мир.
«Ця заява адресована передусім внутрішній аудиторії», — каже Губалова. Уряд використовує «популістський наратив» про те, що Болгарія сама має достатньо проблем. За даними Євробарометра, лише третина болгар підтримує надання ЄС зброї Україні — один із найнижчих показників серед країн Євросоюзу.
Болгарська кореспондентка в Австрії Дільяна Ламбрева називає це «подвійною зовнішньою політикою»: перед керівництвом ЄС Радев запевняє у підтримці України, а за лічені дні Софія оголошує про зупинення поставок. «Зрештою, важливо не те, що він говорить, а те, що він робить», — каже Ламбрева.
Де ще Болгарія гальмує
Болгарія відмовилася підтримати спеціальний трибунал щодо переслідування воєнних злочинців — разом із Мальтою, Угорщиною та Словаччиною. Міністр закордонних справ Велислава Петрова вже назвала заплановані санкції проти патріарха Кирила «контрпродуктивними». Аналітик Губалова каже: саме наступний санкційний пакет ЄС стане «лакмусовим папірцем» для реальних намірів Софії — є відомості, що Болгарія вже висловлювала застереження.
Дослідниця Інституту придунайського регіону та Центральної Європи Софія Бейтер допускає, що країна «поступово займатиме дедалі критичнішу роль у ЄС і в окремих сферах позиціонуватиметься як гальмо». Ламбрева порівнює Радева із прем'єром Словаччини Робертом Фіцо.
Що стримує від різкого повороту
Країна тісно пов'язана з НАТО та ЄС — ці зв'язки не лишають простору для радикального розвороту. «Болгарія досі є одним із найбільших нетто-отримувачів» коштів ЄС, нагадує Губалова. Роль «порушника спокою» обійдеться надто дорого.
Водночас Болгарія шукає простір для власних ініціатив — зокрема у відносинах із новою адміністрацією США. Болгарські та американські інтереси збігаються в питанні Вертикального газового коридору — LNG-трубопроводу з Греції через Болгарію до України. Нещодавно з цього приводу Софію відвідав колишній мер Нью-Йорка Руді Джуліані з делегацією американських посадовців.
Зовнішньополітичний курс Радева залишається значною мірою непрозорим — програма уряду і Стратегія національної безпеки досі не оприлюднені. Угода про безпеку з Україною, укладена попереднім урядом, поки залишається в силі: навіть Губалова зазначає, що вона відповідає національним інтересам Болгарії, зокрема через доступ до дронових технологій.