Президент України Володимир Зеленський у відкритому листі до Владіміра Путіна запропонував особисту зустріч між двома лідерами. «Україна пропонує покласти край цій війні через прямий обмін між вами і нами. Я пропоную зустріч», — написав Зеленський у листі, опублікованому в четвер на вебсайті Офісу Президента України.

Пропозиція переговорів

«Україна готова до повного припинення вогню на весь час переговорів», — зазначив він, також запропонувавши обмін усіма військовополоненими як можливий «гарний початок завершення війни».

Зеленський звернувся до Путіна з аргументом про настрої всередині Росії: більшість росіян стомилася від ракетних і дронових атак, інфляції та дефіциту палива. Якщо Путін не дійде висновку, що настав час закінчити війну, Україна продовжить боротьбу за своє існування — що може загрожувати його позиціям при владі. «Це факт з російської історії, який ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, назрівають зміни», — йдеться в листі.

Кремль у відповідь заявив, що Зеленський може «будь-коли приїхати до Москви». Прес-секретар Дмітрій Пєсков додав, що лист іще не показали Путіну. Лист — один із небагатьох випадків прямого звернення Зеленського до Путіна від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Американське посередництво наразі фактично заморожено через конфлікт США з Іраном.

Загиблі поблизу Києва

У Броварському районі поблизу Києва внаслідок російської дронової атаки загинули щонайменше четверо людей, ще семеро отримали поранення, повідомив у Telegram губернатор Київської області Микола Калашник. Удар прийшовся по підприємству харчової промисловості. Частину будівлі зруйновано, спалахнула пожежа. Під завалами можуть перебувати іще двоє людей.

Британія: найвищий рівень загроз від завершення холодної війни

Начальник штабу Збройних сил Великобританії маршал авіації Річард Найтон заявив BBC, що рівень загроз є вищим, ніж будь-коли від завершення холодної війни. За його словами, Росія кидає виклик як традиційним оборонним можливостям Британії, так і вдається до кібератак, диверсій і замахів. Він також попередив, що Росія ризикує «перетнути межу». Свою заяву Найтон приурочив до очікуваного «Плану оборонних інвестицій» — програми закупівель на наступне десятиліття, що має вийти до саміту НАТО на початку липня. Лейбористський уряд загалом пообіцяв підняти витрати на оборону до 3% ВВП, однак в армії, флоті й авіації виявилися суттєві інвестиційні прогалини.

Припинення вогню біля Запорізької АЕС

Тимчасове припинення вогню між Росією і Україною поблизу Запорізької атомної електростанції, узгоджене МАГАТЕ, набрало чинності. Це відкриває можливість для ремонту лінії електропередачі, що живить станцю, — без чого зростає ризик ядерної аварії. Техніки обох сторін мають розпочати роботи найближчими днями.

Запорізька АЕС — найбільша в Європі, шість реакторів. Російські війська захопили її у березні 2022 року. З міркувань безпеки станція не працює, проте радіоактивні матеріали у будівлях зберігаються.

Конгрес США проголосував за підтримку України

Палата представників США у четвер 226 голосами проти 195 ухвалила «Ukraine Support Act» — пакет допомоги Україні понад мільярд доларів і прямі кредити до восьми мільярдів для Києва, а також санкції та експортний контроль щодо російського фінансового сектора, нафтової і гірничодобувної галузей та урядовців. До демократів приєдналися 18 республіканців і один незалежний депутат. Посол України в США Ольга Стефанішина назвала це важливим кроком, що засвідчує тривалу двопартійну підтримку.

Майбутнє закону лишається відкритим. Його ще має ухвалити Сенат, де республіканське керівництво блокує голосування щодо санкцій проти Росії, посилаючись на позицію Трампа. Навіть якщо Сенат підтримає документ, Трамп, за прогнозами, накладе вето. Від початку каденції в січні 2025 року американська підтримка України помітно уповільнилася.

Вадефуль: без Європи переговорів не буде

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав Путіна сісти за стіл переговорів — але лише за участю Європи. Під час зустрічі з мексиканським колегою Роберто Веласко в Мехіко він наголосив: питання гарантій безпеки для України і її вступу до ЄС не можна вирішувати без європейців. «Настав час», — заявив він, залишивши відкритим конкретний формат і дату.

Путін про «Орєшник» і протиповітряну оборону

На «Міжнародному економічному форумі» в Санкт-Петербурзі Путін заявив, що Росія повинна вдосконалити протиповітряну оборону — після того як у середу вранці українські дрони підпалили нафтовий термінал у петербурзькому порту та, за даними України, пошкодили бойовий корабель поблизу Кронштадта.

Путін також прокоментував застосування балістичної ракети «Орєшник»: зброя іще не використовувалась «в повному сенсі цього слова». Попередні пуски — по оборонному заводу в Дніпрі (листопад 2024), газосховищу поблизу Львова (січень 2025), Білій Церкві (24 травня) та на Донеччині — проводилися без бойових частин або лише з навчальними боєприпасами. Удар по «сараю» в Білій Церкві, що став мішенню насмішок у російській блогосфері, за словами Путіна, завдали свідомо — щоб перевірити точність «як лягають ракетні блоки». Вартість одного пуску оцінюється в десятки мільйонів євро.

На запитання про стратегічні підсумки кампанії Путін стверджував, що Росія просувається «по всій лінії зіткнення». Актуальні дані свідчать про інше: після уповільнення з кінця 2025 року у травні Україна відвоювала частину позицій. На переговорах Путін знову натякнув, що розраховує на тиск США щодо поступки Донбасом. «Ми абсолютно готові і налаштовані укласти угоду з Україною мирним шляхом», — заявив він, водночас відкинувши роль ЄС як посередника через підтримку Євросоюзом Києва.