Зеленський прилетить до США у вівторок — спочатку на похорон сенатора Ліндсі Грема, потім на зустріч з Трампом у Білому домі. Того ж вечора всіх 100 членів Сенату запрошено на окрему зустріч із президентом України.
На переговорах Зеленський планує домагатися засобів протиповітряної оборони та угоди щодо дронів.
$400 млн, що зависли до 2029 року
Напередодні візиту Reuters розкрив деталь, яка роздратувала частину конгресменів: Пентагон повідомив законодавців листом, що залишкові $400 млн затвердженої військової допомоги Україні планується законтрактувати до кінця 2026 фінансового року, але фінальні поставки заплановані на 30 вересня 2029-го — після закінчення другого президентського терміну Трампа.
Конгрес схвалив ці кошти минулого року двопартійною більшістю. Вони досі не виділені й не перераховані, попри неодноразові скарги законодавців на затягування. Київ тим часом відчуває дедалі гострішу нестачу засобів ППО.
Санкції проти Росії: голосування під час візиту?
Законопроєкт про санкції проти Росії пролежав у Сенаті близько року. Після раптової смерті Грема ситуація змінилася: за словами сенатського помічника, Сенат може розпочати голосування саме під час перебування Зеленського у Вашингтоні. Законодавці знизили тарифну ставку з передбачених документом 500% до 100%, щоб забезпечити підтримку. Законопроєкт спрямований на скорочення доходів Росії від продажу енергоносіїв, за рахунок яких фінансується війна проти України.
Росія, Іран і супутникові знімки
У понеділок на борту Air Force One Трамп сказав, що особисто запитає Путіна про повідомлення щодо допомоги Росії Ірану під час нещодавнього конфлікту на Близькому Сході. Приводом стали слова Зеленського: Київ зафіксував «чіткий збіг між супутниковими знімками Росії американських і близькосхідних військових об'єктів та іранськими ударами».
«Я запитаю про це Путіна. З'ясуємо», — сказав Трамп, водночас мінімізуючи можливий вплив: «Я не думаю, що вони це робили. Принаймні — не в значному масштабі. А якщо й робили — то без жодного результату».
Удар по іранському судну: Київ ігнорує погрози
Україна проігнорувала погрози відплати після удару по іранському вантажному судну в Каспійському морі — першої прямої атаки на іранський корабель. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звинуватив Іран у тому, що той є «прямим спільником» Росії через постачання зброї, яку застосовують проти України. Київ пояснив удар тим, що судно перевозило іранські компоненти дронів та ракет до Росії.
Ізюм: удар, троє поранених
У понеділок Росія вдарила по Ізюму на Харківщині: троє людей дістали поранення, пошкоджені склад, приватний будинок, АЗС і близько 40 гаражів. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив про дві пожежі — металевий ангар і складська будівля загальною площею 500 кв. м. Рятувальники ліквідували займання.
Дрон у Підмосков'ї
У вівторок дрон влучив у житловий будинок у Чехові поблизу Москви. Губернатор Підмосков'я Андрій Вороб'йов підтвердив постраждалих і опублікував у Telegram фото висотки з вибитими вікнами та чорним димом. Російська ППО також збила кілька десятків дронів над Подольськом, Домодєдово та Коломною.
Арешт організатора виставки, по якій вдарила Росія
Київський суд взяв під варту на 60 діб Василя Гончарука — голову асоціації зброярів «Армада», що 24 липня організувала виставку оборонної промисловості на майданчику в Київській області. Того дня по стрільбищу вдарила російська балістична ракета: загинули 11 людей.
Гончаруку інкримінують службову недбалість, що спричинила людські жертви. Прокуратура стверджує: організатори запросили понад 300 осіб — військових, держчиновників і бізнесменів — без офіційного дозволу й із мінімальними укриттями. До суду Гончарук прийшов кульгаючи — сам отримав легкі поранення під час удару.
Ксенофобський напад у Вроцлаві
Польська поліція затримала двох підозрюваних у нападі на українську пару у Вроцлаві: 20-річну дівчину та її 21-річного партнера побили троє чоловіків. Поліція розглядає мотив як ксенофобський. Одного зі спійманих контртерористи затримали під час спроби покинути місто; обидва раніше мали судимості. Розшук третього підозрюваного продовжується.
Сибіга привітав «швидку та рішучу реакцію» польської сторони і закликав польських політиків утриматися від риторики, що розпалює ворожнечу до українців. За даними Rzeczpospolita, у першому півріччі 2026 року польська поліція отримала 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті щодо українців — на понад 30% більше, ніж рік тому.