Президент України Володимир Зеленський прибув до Парижа на переговори з понад двома десятками європейських лідерів, які підтримують Київ у протистоянні з Росією — на п'ятому році повномасштабної війни.
Паралельно в Брюсселі зібралися міністри закордонних справ країн ЄС для обговорення потреб України та загроз з боку Росії для континенту.
І Київ, і його союзники прагнуть закріпити нещодавні успіхи України та примусити президента Росії Владіміра Путіна до переговорів. Москва жодної готовності до компромісу не виявляє — попри рік мирних зусиль адміністрації Трампа.
Прогрес України у дроновій технології дав їй тактичну перевагу, зазначають аналітики та західні чиновники. Удари по лініях постачання в тилу позбавили російську армію динаміки на полі бою й уповільнили її просування.
Зокрема, українські сили атакують постачання до Криму — це спровокувало найгострішу паливну кризу на півострові з часів його незаконної анексії Росією у 2014 році.
Зеленський хоче прискорити спільну з Європою розробку антибалістичної протиповітряної оборони, здатної зупиняти атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
«Весь світ бачить, що Україні потрібно більше протиповітряної оборони, більше захисту людей», — написав Зеленський у соцмережах після чергових нічних ударів по Україні.
Обіцянка президента США Дональда Трампа надати Україні ліцензію на виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot може стати серйозним проривом. Втім, експерти та українські чиновники застерігають: реалізація займе роки.
Коаліція охочих у Парижі
Зустріч Коаліції охочих — понад 30 країн-прихильників України — зібрала близько 25 глав держав і урядів. Висока явка сприймається як демонстрація довгострокової підтримки Києва та сигнал Москві.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що викличе російського посла та запровадить санкції проти російських хакерів. В інтерв'ю BFMTV-RMC він охарактеризував це як відповідь на «масштабну кіберкампанію з метою саботажу та шпигунства, яку Росія веде приблизно в 10 європейських країнах».
Наслідки війни відчули й сусіди України. Дрон, запущений під час нічних ударів по Одеській області, впав і вибухнув на території Молдови. Міністерство закордонних справ Молдови назвало інцидент «серйозним і неприйнятним».
Зеленський вирушив до Парижа після смерті сенатора США Ліндсі Грема — одного з найвідданіших прихильників Києва у Вашингтоні — і на тлі урядових змін в Україні: у неділю у відставку пішла прем'єр-міністр Юлія Свириденко.
Понад 300 дронів у бік Москви
Україна атакує цілі в глибокому тилу Росії власними далекобійними дронами та ракетами. Мер Москви Сєргєй Собянін повідомив, що з пізнього неділі російська ППО збила 350 українських дронів, зокрема 50 — поблизу столиці. Голова Московської області Андрєй Воробйов додав, що за ніч збито 81 дрон.
Троє людей загинули, троє поранені після удару по селищу Піонерський біля Істри на заході Московської області. П'ять приватних будинків спалахнули, повідомив Воробйов.
Повітряні сили України зафіксували 134 далекобійні ударні дрони та три керовані авіаційні ракети, випущені Росією. Засоби ППО збили або придушили всі ракети і 123 дрони; ще шість дронів завдали пошкоджень у п'яти точках.
У Запоріжжі понад 70 осіб госпіталізовані після серії ударів, що пошкодили 11 багатоквартирних будинків, повідомив голова військової адміністрації Іван Федоров.
ФСБ заявляє про зрив операції
Федеральна служба безпеки Росії повідомила, що зупинила плановий дроновий удар по авіабазах Українка в Амурській області та Шагол у Челябінській. За версією ФСБ, малі дрони переправлялися на російський захід за допомогою куль і більших транспортних дронів, після чого агенти на автівках доставляли їх до авіабаз. Відомство заявило про арешт агентів і вилучення 24 дронів.
Операцію ФСБ охарактеризувала як «безпрецедентну за масштабом і рівнем загрози» серію ударів по військовій інфраструктурі.
«Операція Павутина» трохи більше ніж рік тому знищила або пошкодила майже третину стратегічного бомбардувального парку Росії — дронами, таємно переправленими на її територію, за даними українських чиновників.