Майже 4,4 мільйона українців перебувають під тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу. Тепер ЄС вирішив ускладнити доступ до цього статусу для чоловіків призовного віку: їм більше не надаватиметься спрощений порядок прийому в Німеччині та інших країнах блоку. Відповідне рішення ухвалила Рада держав-членів; регламент незабаром з'явиться в Офіційному віснику ЄС і набуде чинності наступного дня.
Чому ЄС ускладнює захист для призовників?
Україна потребує дедалі більше солдатів. За словами президента Зеленського, щомісяця мобілізується до 34 000 осіб. Компенсувати втрати важко через масове дезертирство: колишній міністр оборони Михайло Федоров повідомляв, що у розшуку перебувають понад два мільйони військовозобов'язаних. Єврокомісія наголошує, що діє насамперед на прохання Києва, яке підтримали Берлін та інші держави-члени. Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер підтвердив, що рішення детально узгоджувалося з українською стороною.
Кого стосуються нові правила?
Спрощений порядок прийому зберігається лише для тих, хто вже відслужив у Збройних силах України або звільнений від служби. Для тих, на кого поширюється заборона на виїзд — передусім чоловіків від 23 до 60 років — отримати захист у ЄС стане значно важче. Передбачені винятки: батьки щонайменше трьох неповнолітніх дітей і особи, звільнені від служби за станом здоров'я. Для решти призовників залишається лише загальна процедура надання притулку — шанси на захист там суттєво нижчі, зокрема тому, що Україна вважається кандидатом на вступ до ЄС і розглядається як відносно безпечна країна.
Що буде з тими, хто вже в ЄС?
Нові правила поширюються лише на тих, хто в'їхав після набрання ними чинності. Статус захисту, наданий раніше, не скасовується. Спрощений порядок прийому для жінок, дітей та чоловіків з дозволом на виїзд продовжено до березня 2028 року за так званою Директивою про масовий приплив.
Позиція Берліна
Німеччина чітко підтримала обмеження: міністр внутрішніх справ Александер Добрінд відстоював ідею на зустрічі з колегами з ЄС, міністерка юстиції Штефані Губіг наголошувала на збереженні боєздатності України. Канцлер Фрідріх Мерц ще торік публічно звернувся до Зеленського: «Я попросив його зробити так, щоб ці молоді люди залишалися в країні, бо вони потрібні вдома, а не в Німеччині».
Критика
Найгучніше проти виступили «Зелені» та «Ліві». Представниця «Зелених» Філіз Полат попередила про додатковий бюрократичний тягар для муніципального рівня: обмеження тимчасового захисту лише перенаправить тисячи чоловіків до загальної процедури надання притулку. Субсидіарний захист при цьому зберігається — у Німеччині він надається, якщо на батьківщині особі загрожує серйозна шкода через збройний конфлікт.
Представниця «Лівих» Клара Бюнгер назвала рішення «нападом на право відмови від військової служби» — яке, на її думку, Україна наразі не гарантує.
Що відбувається в Україні з тими, хто відмовляється від служби?
Вербувальні комісії регулярно наштовхуються на спротив: відео зіткнень із мобілізованими щодня з'являються в соціальних мережах. Примусово завербованих, за наявними даними, утримують в умовах, схожих на ув'язнення. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв про смерті під час примусової мобілізації. Нещодавній репортаж зафіксував побиття та знущання над завербованими в одному з підрозділів.