Вибух був настільки потужним, що величезна дископодібна кришка резервуара злетіла високо над містом на подушці чорного диму й вогню.
Минулого тижня українські дрони прорвалися крізь російську протиповітряну оборону та вдруге за три дні вдарили по нафтопереробному заводу в Москві — в розпал найбільшої атаки Києва на столицю за всю історію.
Відео швидко облетіло весь світ як доказ того, що Україна може перенести війну безпосередньо до порогу Путіна.
Упродовж останніх місяців Київ посилив удари по нафтопереробних заводах, депо та маршрутах постачання — навчившись долати оборону Росії за допомогою дедалі більшого арсеналу далекобійних дронів. Ці успіхи спричинили тяжкий дефіцит по всій країні — від окупованого Криму до сибірських просторів.
Від 630 до 1 750 кілометрів
У 2022 році Міністерство оборони України заявляло, що здатне вражати цілі на відстані близько 630 км. Сьогодні відомство стверджує, що далекобійна зброя знищує цілі «на відстані близько 1 750 км».
Ця еволюція тривала роками. На лінії фронту обидві сторони паралельно освоювали дрони, здатні доставляти вибухівку на кілька кілометрів без ризику для оператора.
Росія вступила у війну з перевагою: запасами балістичних ракет і доступом до іранських дронів «Шахед» іще влітку 2022 року. Ці апарати долають до 2 000 км із бойовою частиною 50 кг — і дозволили Москві громити енергетичну інфраструктуру глибоко в українському тилу.
Але поки союзники вагалися з постачанням далекобійної зброї, Україна вкладала кошти у власну промисловість. Fire Point, виробник ударного дрона FP-1 і крилатої ракети Flamingo, нині планує розробити європейську систему протиракетної оборони. За даними ЗМІ, Пентагон розглядає закупівлю українських дронів і засобів радіоелектронної боротьби.
«Поріг входу у сфері далекобійних ударів точного наведення значно знизився», — каже Ґабріель Коллінз із Center for Energy Studies. «До війни ВВП України становив приблизно чверть ВВП Великого Г'юстона. Але поєднання мотивації до виживання, освіченого населення, промислової бази та доступу до імпортних компонентів переросло у дроновий і ракетний комплекс, спроможний загрожувати інфраструктурі на відстані до 2 000 км від кордонів».
Нафтові удари б'ють по бюджету Кремля
Київ стверджує, що атаки по нафтових об'єктах Росії мають подвійну мету: виснажити ключове джерело фінансування війни та показати росіянам, що чотирирічний конфлікт стає ближчим до їхнього дому.
Аналітики оцінюють, що понад п'ята частина нафтопереробних потужностей Росії вже виведена з ладу. Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що у травні видобуток нафти в країні скоротився приблизно на 5% у річному вимірі — до 8,7 млн барелів на добу. «Такий рівень порушень є безпрецедентним в історії російсько-українського конфлікту», — зазначається в червневій доповіді МЕА.
Ґреґуар Рус із Chatham House заявив CNBC, що дронова атака на московський НПЗ стала «найцікавішим розвитком подій за останній рік». Нафтові доходи становлять близько 23% федерального бюджету Росії та близько 20% ВВП. Аналіз Centre for Research on Energy and Clean Air показав: за 12 місяців до 24 лютого 2026 року Росія отримала від експорту нафти, газу та вугілля 193 млрд євро — на 27% менше, ніж у порівнянний передвоєнний період.
Черги за бензином у Сибіру
Бензин, який напередодні вторгнення коштував близько $0,65 за літр, у травні цього року піднявся до $0,95. Офіційна інфляція — 5,6%.
В центральному регіоні Росії введено обмеження на купівлю бензину, які влада пояснює «тимчасовими логістичними труднощами». Соцмережі заповнені відео з чергами авто за пальним в окупованому Криму.
В Омській області — яка лише в січні пишалася найнижчими цінами на пальне в Сибіру — мешканці відчувають дефіцит за 2 400 км від лінії фронту. «У мене немає машини; раніше я просила сусіда купити мені бензин у каністрі. Тепер мені пиляти дрова ножівкою? Косити траву косаркою? Ось до чого дійшли».