Поруч із українськими прапорами на меморіалі загиблих солдатів у Києві стоять і колумбійські стяги. Портрети переважно молодих чоловіків — двадцять п'ять, тридцять років. Дехто провів на фронті лише кілька тижнів до загибелі.
Команди іспанською посеред України
На імпровізованому полігоні на північному сході України кілька солдатів відпрацьовують тактичні стрільби. Команди лунають іспанською. Серед них — Крістофер Фукер, тридцятирічний колумбієць у потертому маскхалаті. Колишній піхотинець колумбійської армії, а тепер боєць Іноземного легіону України. Щойно повернувся з фронту.
«Там бачиш смерть просто перед собою, — каже він. — Атаки дронів, артилерія, піхота, мертві росіяни. Вбивати людину, яка воює за свої переконання, — важко. Я вбив чотирьох росіян».
Сім тисяч із Латинської Америки
Фукер — один із приблизно семи тисяч вихідців із Латинської Америки в українській армії. Серед них переважають колумбійці. Україна цілеспрямовано вербує їх як піхоту: власних солдатів не вистачає.
На передовій платять близько 2600 євро на місяць. Вдома в Колумбії у Крістофера — сім'я. Він хоче, щоб доньки ним пишалися. «Рідні бояться за мене, але поки зі мною все добре — вони спокійні».
Більшість колумбійців, що воюють в Україні, — від 20 до 30 років. Багато хто гине вже через кілька тижнів після прибуття. За наявними даними, загинуло вже 600 добровольців із Колумбії.
Меморіал на Майдані
Арнедо Ньєто прилетіла до Києва разом із донькою — попрощатися з сином. Він загинув у 25 років. Вона пам'ятає його останній дзвінок: він сказав їй не хвилюватися, вони незабаром побачаться. «Але так не сталося. Одинадцятого квітня прийшло повідомлення, що він зниклий безвісти». Надійшло у WhatsApp, безособово. Оскільки сина офіційно досі вважають зниклим безвісти, компенсацію родині не виплачують.
TikTok як інструмент вербування
У TikTok ходять ролики, де чоловіки у військовій формі агітують латиноамериканців приєднуватися до українських підрозділів. «Запрошую всіх іспаномовних людей з усього світу приєднатися до нашого загону», — типовий текст таких відео. В українській армії платять приблизно вшестеро більше, ніж мінімальна зарплата в Колумбії.
«Вісімнадцятирічний дивиться ці відео і думає, що все просто, — каже Лус Марина Сендалес Ньєто, яка втратила в Україні брата. — Багато молодих, які поїхали, — молодші за 25». Вона вважає, що такі вербувальні матеріали слід цензурувати. «Усі ці колумбійці приїхали заради мрії. Мрії, яку вже не зможуть здійснити».
«Коли командир скаже»
Крістофер Фукер не має ілюзій щодо небезпеки. Коли він знову вирушить на фронт? «Коли командир скаже, що треба виступати. Тоді й виступимо». Чи повернеться він живим — в цій війні ніхто гарантій не дає.