Ніч з 19 на 20 травня принесла одразу кілька взаємопов'язаних подій: аеропорт Вільнюса призупинив рейси через безпілотник з Білорусі, Росія вдарила по Одесі, Дніпру і Конотопу, а Путін прилетів до Пекіна на перемовини з Сі Цзіньпіном.
Аеропорт Вільнюса призупинив роботу
Литовський кризовий центр повідомив про безпілотну систему, зафіксовану над Білоруссю й спрямовану до Литви. Польоти у Вільнюсі зупинили до з'ясування ситуації. Походження апарата влада тоді не встановила.
На тлі цих подій міністр оборони Естонії Ганно Певкур захистив рішення збити дрон, що порушив естонський повітряний простір у вівторок. За його словами, ситуацію оцінювали за кількома критеріями: загроза для населених пунктів, варіанти реагування, ймовірна шкода. «На щастя, цього разу шкода виявилась практично нульовою — незначно постраждав лише невеликий ліс», — сказав Певкур на естонському телебаченні. Дрон упав за кілька сотень метрів від житлового будинку. Чи містив апарат вибухівку — розслідується; міністр зазначив, що будь-який дрон несе пальне і вже тому становить небезпеку.
Удари по Одесі, Дніпру та Конотопу
Вночі Росія атакувала кілька міст. У Дніпрі двоє людей загинули, шестеро поранені — пошкоджені житлові будинки, продовольчий склад і автомобілі, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганща. У Конотопі (Сумська область) уражені кілька будівель і поранені щонайменше шестеро людей. Мер міста Артем Семенихін розповів, що через брак машин швидкої допомоги постраждалих везли до лікарень на приватних авто; пошкоджено також місцевий музей. В Одесі удар зруйнував одну будівлю вщент, ще кілька багатоповерхівок і автомобілі пошкоджені.
Водночас, за російськими даними, Україна вдарила безпілотниками по промислових об'єктах у Росії: під удар потрапили зони поблизу Невинномиська в Ставропольському краї та нафтопереробний завод «Лукойл» у Нижегородській області. Міноборони РФ заявило про знищення 273 літальних апаратів.
Зеленський затвердив червневі плани
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні повідомив, що затвердив плани наступальних операцій на червень. Головнокомандувач Олександр Сирський і начальник Генштабу Андрій Гнатов доповіли про поточну ситуацію. За словами президента, травень підтвердив ефективність контрударів безпілотниками в російському тилу, і цей напрямок розвиватиметься далі.
Дипломатична ескалація навколо Балтії
Латвія звинуватила Росію в дезінформаційній кампанії: Москва стверджує, що балтійські держави відкривають свій повітряний простір для українських ударів. Міністр закордонних справ Байба Бразе назвала ці заяви брехнею і повідомила про виклик представника російського посольства до МЗС. Посол Росії в ООН Василь Небензя пішов далі: виступаючи в Раді Безпеки, він звинуватив Україну в намірі запускати дрони з Латвії та попередив, що членство в НАТО не захистить ці країни від «відплати». Постійний представник Латвії Саніта Павлута-Дезландес і заступниця посла США Тамі Брюс негайно відкинули ці заяви.
Путін у Пекіні: газ, торгівля і Сі Цзіньпін
Путін прибув до Китаю з дводенним візитом невдовзі після від'їзду Дональда Трампа, який зустрічався з Сі Цзіньпіном минулого тижня. На початку переговорів у Великому залі народних зборів обидва лідери наголосили на «безпрецедентно високому рівні» двосторонніх відносин. Серед головних тем — будівництво газопроводу «Сила Сибіру 2» через Монголію та торговий оборот, що перевищив 200 мільярдів доларів. Путін також запросив Сі Цзіньпіна до Росії 2027 року.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц висловив обережний оптимізм: він сподівається, що Сі вплине на Путіна і той погодиться завершити війну проти України. «Ми не очікуємо докорінної зміни в стратегічних відносинах між Росією і Китаєм, але сподіваємось, що президент Сі вплине на президента Путіна», — сказав Мерц у Берліні.
Паралельно, за даними Financial Times, уряди ЄС обговорюють, чи могли б колишня федеральний канцлер Анґела Меркель або колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі представляти Євросоюз на можливих переговорах з Путіним. Міністри закордонних справ мають обговорити кандидатів наступного тижня на Кіпрі.