Patriot — найбажаніша зброя, яку Україна чекає щоночі. Часті російські атаки виснажили запаси дорогих перехоплювачів, і президент США Дональд Трамп на саміті НАТО в Туреччині запропонував Києву ліцензію на їх виробництво.
«Один маленький птах розповів мені ось що: ми дамо їм право виробляти Patriot. Покажемо, як це робиться, — а це справді складно. Але ви швидко розберетеся зі складністю», — сказав Трамп президентові Зеленському в середу. — «Так ви не зможете скаржитися, що ми даємо їм замало».
Конкретних термінів Трамп не назвав і уточнив, що Вашингтон збереже власні запаси. Україна заявила, що намагатиметься якнайшвидше освоїти внутрішнє виробництво.
У короткостроковій перспективі Україна «мабуть, не отримає нічого», вважає Микола Мітрохін, дослідник Бременського університету в Німеччині. Проте доступ до американських технологій може прискорити вітчизняну програму балістичних і протибалістичних ракет. Україна може зосередитися на дешевших і простіших ракетах — і на це може піти менше року.
«Не можна виключати, що така програма вже існує і лише щойно стала публічною», — додав він.
«Маленькі птахи» на лінії фронту
Але долю подій на передовій вирішують зовсім інші «маленькі птахи» — дрони.
Нещодавно український розвідувальний дрон завис на висоті 80 метрів над лісовою ділянкою в Харківській області. Оператор у бункері за десятки кілометрів на захід побачив у землі нору, де ховався російський солдат у сіро-зеленому камуфляжі. Той пробрався туди в рамках нової тактики Москви: направляти двох-трьох «інфільтраторів» в обхід розосереджених українських позицій — більші групи легше виявити і знищити.
Менш ніж за хвилину дрон-камікадзе зі вибухівкою влетів просто в нору.
«Я отримую потоки від 20, 30 дронів одночасно», — розповів командир підрозділу, який не назвав ні свого імені, ні назви підрозділу відповідно до воєнного протоколу.
Цей епізод ставить крапку в тисячолітній концепції «лінії фронту», де солдати фізично бачили і вбивали одне одного. Коли у 2022 році почалася війна, обидві армії покладалися на танки, броньовані машини й артилерію. Зараз, за словами Павла Лузіна з вашингтонського аналітичного центру Jamestown Foundation, «речі рухаються у бік подальшого розвитку концепції мережецентричної війни» — зв'язку в реальному часі між командирами, бійцями та зброєю.
Роботи замість солдатів
Через кризу призову українська армія дедалі більше робить ставку на технологічні рішення: наземні роботи підривають ворожі бункери, стріляють із кулеметів, доставляють їжу й боєприпаси та евакуюють поранених.
«Якби у нас не було нестачі солдатів, генерали досі посилали б їх на передову», — каже Ігор Чайківський, керівник компанії «Роботизовані комплекси» в Тернополі. — «Ми не хотіли йти на фронт, не хотіли гинути в окопах — тому почали використовувати наземних роботів».
Дрони Hornet від компанії Swift Beat — заснованої колишнім генеральним директором Google Еріком Шмідтом — за допомогою штучного інтелекту виявляють російські паливозаправники, вантажівки й військові колони. Їх не можна заглушити радіоелектронним придушенням.
«Я міг би когось пропустити. ШІ не пропустить — і тоді ховатися буде ніде», — сказав оператор дронів Андрій, не назвавши прізвища відповідно до воєнного протоколу.
Удари сягають Сибіру
Удари українських дронів і ракет вийшли далеко за межі європейської частини Росії. У вівторок найбільший нафтопереробний завод країни в Омську на південному заході Сибіру припинив роботу після удару українського дрона, завданого напередодні.
Кремль зробив ставку на виробництво дорогих ракет замість розвитку протиповітряної оборони. Через це величезна територія Росії — площею майже з США та Індію разом — залишилася вразливою.
«Їхня ППО не може ефективно виконувати свої завдання наявними засобами», — заявив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ.
«Ми перейшли до повітряного домену. І в повітрі ми вже конкурентоспроможні», — сказав Зеленський у інтерв'ю Financial Times.
Росія б'є у відповідь
Але й Росія відповідає. У п'ятницю атака на Київ із 68 ракет і 351 дрона забрала 27 життів. Ударна хвиля знищила вікна та більшість дверей у квартирі Катерини Бабич у центрі міста; шафа впала на її сина-діабетика, він отримав струс мозку і травму коліна.
«Я завжди думала, що з нашим будинком нічого не станеться, бо він захищений новими висотками», — розповіла вона.
Колишній головнокомандувач Валерій Залужний, нині посол України у Великій Британії, написав у колонці для The Telegraph: «Росія зберігає здатність завдавати ударів у відповідь із рівною або більшою силою. Жодна зі сторін не може розраховувати, що саме цей вид бойових дій забезпечить їй вирішальний стратегічний результат».
Чи змінилася логіка переговорів
Складно передбачити, коли Путін погодиться поновити мирні переговори. «Питання в тому, на якому етапі ці успіхи можна буде перетворити на домовленості — а це танго для двох», — каже Мітрохін із Бременського університету.
Останні успіхи Києва, схоже, переконали Білий дім поновити переговори на нових засадах. «Україні вдалося переконати американську сторону, що логіку мирних переговорів треба змінити: тепер ідеться не про узгодження поступок з боку України, а про перемир'я», — сказав Володимир Фесенко, керівник київського аналітичного центру «Пента». — «Кремль не готовий, але американська сторона схиляється до цього сценарію».