Російські ракети та іранські дрони продовжують методично бити по українських лікарнях і житлових будинках. Це не точні удари по військових цілях — хаотичні терористичні атаки, мета яких зламати волю українського народу.
У цьому вони нагадують нацистські зброї відплати V-1 і V-2 1944–1945 років: ті знаряддя вбили тисячи мирних жителів Лондона й Антверпена, але майже нічого не досягли у військовому плані. Та сама динаміка розгортається нині в Україні. Кожен удар по цивільних зміцнює прагнення українців воювати далі.
Оперативний рівень: блокування логістики
Тим часом Україна перехопила ініціативу зі зброєю, якій Росія досі не знайшла відповіді: масованими ШІ-дронами і далекобійними крилатими ракетами, що виробляються в промислових масштабах і застосовуються для оперативного та стратегічного ефекту.
На оперативному рівні українські удари методично руйнують російську логістику по всьому південному театру — від підступів до Донбасу аж до Криму. Атаки на паливні колони, вантажівки з боєприпасами, залізничні вузли та мости спричинили хронічну нестачу пального, води й продовольства для російських військ.
Повідомлення з окупованого Криму фіксують карткову систему, довгі черги на заправках і наростаючий хаос. Значні ділянки російського південного фронту фактично перебувають у логістичному блокуванні. Половина або більше південного угруповання діє в умовах жорстких обмежень — ситуація, що загрожує локальним колапсом, якщо тиск не вщухне.
Стратегічний рівень: удари по нафтопереробній галузі
На стратегічному рівні Україна досягла надзвичайного. Протягом останнього місяця різко активізувалася кампанія далекобійних ударів по російських нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі. Київ завдав шкоди паливному сектору Росії за обсягом, на який Повітряним силам США знадобилося два повні роки стратегічних бомбардувань проти нацистської Німеччини.
Великі нафтопереробні заводи від Москви до півдня неодноразово зазнавали ударів. Переробні потужності скорочено більш ніж на третину. Черги на заправках, регіональний дефіцит, надзвичайні заходи. Путін особисто визнав «складний період».
Арифметика стала невідворотною: хто отримає паливо, що залишилося — передові частини, ширші потреби армії чи цивільні? Фермери, що намагаються зібрати врожай, і вантажний транспорт відчувають удушливий тиск. На горизонті — продовольча криза.
Завод у Воронежі і тіньовий флот
Далекобійні удари також націлені на підприємства з виробництва військової електроніки та ракет. У червні українські сили вдарили по заводу у Воронежі, що виробляє компоненти для ракет «Іскандер». Коли нові ракети вийдуть із пошкоджених цехів, їхня точність знизиться — зброя терору, що б'є по квартирах і лікарнях, незабаром може не влучати навіть у центр міста.
Морські та повітряні безпілотники далеко зайшли в Чорне море і за його межи, завдаючи ударів по тіньовому флоту танкерів Росії, що використовується для обходу санкцій і фінансування війни. Атаки відбувалися біля узбережжя Туреччини й у Середземному морі — судна уражалися за сотні й тисячи миль від України. Ця кампанія підриває здатність Москви експортувати нафту й отримувати військові доходи.
Уроки для Сполучених Штатів
Усе це — наслідок стрімкого опанування Україною дронових технологій і децентралізованої військової культури. Українська промисловість нарощує виробництво ШІ-дронів у темпі, якого закостеніла вертикаль Росії наздогнати не може.
Для Сполучених Штатів тут є болісний урок. Авіаносці й підводні човни залишаються вразливими до масованих дронових атак у портах. Авіабази, енергомережі та критична інфраструктура незахищені. Противники можуть запустити рої дронів із Куби або Мексики чи з торговельних суден біля американських узбереж.
Міністерство оборони в адміністрації Трампа закликало терміново вкласти кошти в багаторівневу протидронову оборону — ініціативу «Золотий купол» — а також у прискорені розробки безпілотних систем. Справа за Конгресом.
Терористична кампанія Росії не зламала Україну. Натомість точні удари України планомірно руйнують здатність Росії вести війну. Жорстокі уроки цієї війни відкрито демонструються Америці — поки вона прагне стримати противників.