Україна вдарила по Москві майже 200 дронами в найбільшому за всю історію нальоті на столицю в четвер, вразивши нафтопереробний завод і вкривши південь міста густими стовпами диму.
Величезні клуби диму над Москвою — наочне свідчення того, що Україна здатна дедалі впевненіше вражати цілі вглиб Росії за допомогою дедалі досконаліших безпілотників, переважно власного виробництва.
Удар по НПЗ у Капотні
Головною ціллю став великий нафтопереробний завод у московському районі Капотня на південно-східній околиці столиці — він уже зазнав удару раніше цього тижня. На відео, поширених в інтернеті, видно, як вибухає паливний резервуар: частина даху злітає в повітря, після чого полум'я охоплює один із найважливіших енергетичних об'єктів Москви.
Завод забезпечує до 40% столичного бензину та близько половини дизельного пального. Також постраждали щонайменше одна висотна житлова будівля, промисловий об'єкт і кілька приватних будинків; російська влада повідомила про 17 поранених.
Крізь московську ППО
Україна регулярно завдає дронових ударів по Москві, однак переважна більшість безпілотників перехоплюється розгалуженою системою протиповітряної оборони столиці — найщільнішою в країні. Цього разу все було інакше.
Масштаб атаки виявився непосильним для російської ППО. На відео з мережі видно, як українські безпілотники летять над столицею практично без протидії — тобто частина з них пройшла крізь московську багатошарову систему захисту.
В інших відео — як оператор ПЗРК намагається збити український дрон за лічені миті до того, як той вражає московський нафтопереробний завод.
Гібридна зброя: дрони-ракети
Певну роль відіграло й поєднання типів задіяної зброї. Поряд зі звичайними ударними безпілотниками дальньої дії Україна, схоже, використала реактивні дрони-ракети під час четвергового нальоту на московський НПЗ та інші об'єкти навколо столиці.
Наприкінці 2024 — на початку 2025 року Київ публічно презентував кілька таких гібридних систем, зокрема дрон-крилату ракету «Барс», яку застосували під час цього удару. Швидші та складніші для перехоплення, ніж звичайні гвинтові дрони, вони дедалі серйозніше випробовують російську ППО.
Москва має й інше обмеження: ракети-перехоплювачі, що не досягають цілі, або уламки збитих дронів становлять серйозну небезпеку в місті, щільно забудованому висотними будинками.
Наближення війни до росіян
Завдаючи удару по ключовому НПЗ, Україна прагне наблизити наслідки конфлікту до пересічних росіян. Попередні удари по енергетичній інфраструктурі вже спричиняли дефіцит пального в окремих регіонах — найбільш помітно в окупованому Криму, де жителі годинами стояли в чергах на заправках. Багато залежатиме від масштабів пошкоджень заводу, здатності Росії перекрити постачання пального з інших регіонів та можливостей України продовжувати удари.
Проте ще більший вплив матиме психологічний чинник. Вперше з початку повномасштабного вторгнення багато москвичів змогли виглянути у вікна своїх квартир і побачити дим над столицею.
Російські соцмережі заповнили відео з реакцією мешканців. На одному широко поширеному кліпі жінка не може стримати сльози. «Війна тут, — каже вона. — Мої вікна трясуться. У повітрі темно і пахне димом».
Мешканці Балашихи, міста на схід від Москви, описували «чорний дощ» і ділились фотографіями автомобілів, вулиць і будівель, вкритих темним масляним нальотом.
Реакція і можлива відповідь
Володимир Путін, який перебуває на саміті з кількома азійськими лідерами в Казані, публічно не коментував удар. Російський президент зазвичай не реагує на чутливі події одразу, залишаючи перші коментарі чиновникам і державним медіа.
Російські ультраправі відреагували швидко: кілька впливових націоналістичних діячів вийшли в соцмережі з вимогами відповісти; деякі навіть закликали Кремль розглянути застосування ядерної зброї проти України.
Найімовірніша відповідь — нова хвиля масованих ракетних і дронових ударів по українських містах. Раніше Москва нерідко відповідала на резонансні удари по своїй території масованими обстрілами міських центрів по всій Україні, що часто призводило до значних жертв серед мирного населення.