Генеральний штаб України повідомив про серію ударів дронами по центрах космічного та супутникового зв'язку Росії — об'єктах, які зазнали значних пошкоджень і мають суттєве операційне значення для московської військової системи.
Упродовж останніх тижнів Україна помітно інтенсифікувала удари по російській території. У ніч із четверга на п'ятницю Москва заявила про перехоплення 660 українських дронів — один із найвищих показників із початку конфлікту. Атаки фіксувалися в Криму, Московській області та Санкт-Петербурзі, що свідчить про розширення географії ударів.
Останніми днями Україна дедалі більше зосереджується на інфраструктурі, пов'язаній із космічною та супутниковою програмою Росії. На початку року російська армія відчула наслідки відключення Starlink і лише починає розгортати власну національну мережу супутникового зв'язку.
Удар по Гусь-Хрустальному: що пошкоджено
22 червня українські дрони вдарили по центру космічного зв'язку у Владимирській області, поблизу міста Гусь-Хрустальний. За підтвердженням Генерального штабу ЗСУ, апарати подолали близько 650 кілометрів і завдали стратегічному об'єкту значних пошкоджень. Москва цю інформацію не підтвердила.
На об'єкті уражено кілька вузлів: головна антена заввишки 25 метрів і антена на центральному будинку апаратно-програмних систем. Критичних пошкоджень зазнали технічні приміщення, де розміщені модеми, супутникові мультиплексори та центральний комутаційний вузол, через який проходить оптоволоконний зв'язок до інших космічних центрів.
Серйозно постраждав і «технічний будинок №1» — тут зосереджено обладнання для передачі, прийому та охолодження. Владимирський центр здійснює передачу й обробку даних між супутниками та наземними станціями.
Цей об'єкт не є «центром космічного командування», попри окремі твердження в мережі, проте його операційне значення для системи зв'язку Росії залишається суттєвим. Удар по Гусь-Хрустальному став частиною серії схожих атак: раніше під удар потрапив супутниковий центр зв'язку в Дубні — більший комплекс поблизу Москви, який також вважається вузловим елементом російської космічної мережі.
Проект «Рассвет»: амбіції й реальність
На тлі цих ударів Москва просуває проект «Рассвет» — задекларовану альтернативу Starlink. За планом, до 2027 року на орбіту мають вийти близько 250 супутників, до 2035-го — майже 900; держфінансування оцінюється в 1,26 мільярда доларів. Систему планують використовувати для зв'язку між підрозділами окупаційних військ.
Програму реалізує компанія «Бюро 1440», і вона суттєво відстає від графіка. Для порівняння: наприкінці 2025 року на орбіті вже перебувало понад 9 000 супутників Starlink. Цей розрив наочно показує технологічну дистанцію між двома системами.