Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський повідомив, що у травні Україна повернула більше 100 кв. км відносно втраченого — Київ вперше за місяці склав баланс на свою користь.
«Співвідношення звільнених і втрачених територій становить майже 100 квадратних кілометрів на нашу користь», — написав Сирський у Telegram.
Українське видання «Мілітарний» оцінило здобутки вище: 120 кв. км, посилаючись на джерела у військових колах. За його даними, Росія захопила 130 кв. км і втратила 250 кв. км упродовж місяця.
Вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW), що опирається на геолоковані дані з відкритих джерел, дав ще вищу оцінку: у травні Росія захопила або проникла на 40 кв. км, але втратила контроль над приблизно 280 кв. км. ISW вважає, що Україна відігралася й у квітні — тоді Москва захопила 28 кв. км при власних втратах у 116 кв. км.
За перші п'ять місяців 2026 року Україна повернула 600 кв. км, повідомив Сирський.
Росія увійшла в Костянтинівку
10 червня військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що російські сили увійшли до східної частини Костянтинівки — найпівденнішого міста в оборонному поясі на сході Донецької області. Вперше росіяни проникли до міста минулого жовтня; зараз вони контролюють близько 13% його площі, за даними ISW.
Путін поставив за пріоритет захоплення решти Донецької області, але неодноразово пропускав власноруч встановлені терміни. Водночас він зондує ґрунт щодо переговорів: 5 червня відкинув пропозицію Зеленського про прямий діалог, однак Зеленський повідомив, що зустрічався з олігархом Романом Абрамовичем — посередником від Путіна.
Удари по логістиці зупиняють постачання
Київ пояснює травневі успіхи стратегією блокування ліній постачання — ударами по паливу й боєприпасах на складах і в дорозі.
«Логістичне блокування працює», — заявив міністр оборони Михайло Федоров. Кількість ударів по цілях далі 50 км від лінії фронту подвоїлася порівняно з квітнем. Сирський назвав травневий підсумок — близько 2 000 ударів.
Тижні атак у Херсонській та Запорізькій областях скоротили рух на трасі М-14 більш ніж на 70%. 7 червня регіональна влада повністю закрила трасу, повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. Росіяни перенаправили вантажі через Крим — трасами Е105 та Е97.
8 червня Україна вдарила по мосту через Чонгарську протоку на Е105, залишивши прохідною лише Е97. 9 червня, коли близько 50 паливно-боєприпасних вантажівок рушили Е97, українські сили знищили частину з них в Армянську — за словами командира Дмитра Філатова в ефірі Суспільного радіо.
«Ця операція була б неможливою, якби інші підрозділи не завдали ударів по Маріуполю та дорозі на Бердянськ», — пояснив Філатов: саме це змусило противника постачати угруповання на гуляйпільському напрямку через Крим, а не материковими маршрутами.
Паливна криза в Криму
Мешканці Криму відчувають гостру нестачу пального. 7 червня губернатор окупованого Севастополя Михайло Развожаєв обмежив відпуск до 20 літрів на автомобіль на день, потім знизив норму до 20 літрів на тиждень.
Українська підпільна мережа «Атеш» повідомила: деякі російські підрозділи залишають позиції на Кінбурнській косі через нестачу продовольства й пального.
«Ми створимо умови, за яких військовим і працівникам оборонної промисловості буде вкрай важко залишатися в Криму або користуватися маршрутами до нього», — заявив Бровді Reuters.
Рекрутинг у Росії падає
З початку 2026 року 14 500 осіб уклали контракти на службу у підрозділах безпілотних систем Росії — близько 21% від річного плану набору, повідомив Сирський. За рік Україна вивела з ладу на 12 500 більше бійців, ніж Росія встигла завербувати.
У травні Київ оцінив втрати Росії у 31 500 осіб. Проросійський ресурс «Важные истории», посилаючись на бюджетні дані, повідомив: у першому кварталі 2026-го вербувальні бонуси отримали 71 200 осіб — проти 90 000 у першому кварталі 2025-го. За оцінками видання, рекрутинг у 2025 році вже відставав від 2024-го на 10%.
Хоча російські ВПС зберігають перевагу в небі над сходом України і продовжують скидати важкі боєприпаси, власна статистика Києва показує: перевага у дронах дає відчутніший результат. У травні українські безпілотники вразили 180 000 цілей — на 12,7% більше, ніж у квітні. Попри зростання числа запущених «Shahed» на 25%, збитих стало більше на 50% — близько 4 000, повідомив Федоров. Міністр очікує якісного стрибка після виходу на повне виробництво нового покоління перехоплювачів, що автоматизують 95% процесу перехоплення.