Україна та дев'ять європейських держав підписали у Парижі декларацію про спільну архітектуру захисту від балістичних ракет — на тлі масованих ударів по Москві та нової кампанії в Азовському морі.
Коаліція проти балістичних ракет
Зеленський зібрав у французькій столиці понад 25 лідерів. Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія разом з Україною підписали заяву, де визнали «зростаючу загрозу з боку балістичних ракет» — перехоплювати їх значно складніше, ніж крилаті ракети чи дрони.
«Наша мета — сформувати спільний потенціал балістичної протиракетної оборони для Європи», — йдеться у заяві, підписаній у Парижі.
За словами Зеленського, протягом наступних 12 місяців коаліція може розробити рішення для масового виробництва — відносно дешеві перехоплювачі, які Європа зможе тиражувати і передавати іншим країнам. Конкретних термінів розгортання системи у документі немає; зазначено, що до ініціативи можуть приєднатися нові учасники.
Обіцянка Дональда Трампа надати Україні ліцензію на виробництво систем Patriot для протидії балістичним ракетам може відкрити нові можливості для Києва. Але експерти і українські посадовці застерігають: реалізація цього рішення займе роки.
Кремль відповів погрозами
Путін пообіцяв жорстку відплату за далекобійні удари Києва по нафтопереробних заводах, танкерах і терміналах, які спричинили масштабний дефіцит палива. «Де б вони не намагалися вдарити по російській території, ми відповімо тим же, але наші удари будуть у кілька разів потужнішими», — заявив він на зустрічі з прокремлівськими активістами.
Речник Кремля Дмітрій Пєсков відкинув цілі паризької зустрічі: «Це коаліція підбурювачів війни. Вони живуть глибокою оманою, що можна завдати нашій країні стратегічної поразки».
105 суден за вісім днів
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді повідомив, що з 6 по 13 липня українські сили вразили 105 російських суден поблизу Кримського півострова — серед них танкери, суховантажі, поромне та буксирні судна.
Кампанія є частиною ширших зусиль з ізоляції Криму: через удари по суднах і нафтопереробній інфраструктурі на материковій Росії півострів переживає найгіршу паливну кризу від часів анексії 2014 року. Верифікувати ці дані незалежно неможливо — Москва не відреагувала.
Сотні дронів на Москву
Київ завдав масованого удару: засоби протиповітряної оборони Росії збили 350 українських дронів, у тому числі 50 поблизу столиці, повідомив мер Сергій Собянін. У Піонерському на заході Московської області три людини загинули, ще троє поранені.
Росія у відповідь випустила по Україні 134 ударних дрони та три авіаційні керовані ракети. Удар по порту Одеси підпалив вантажне судно з добривами під прапором Того: п'ятеро членів екіпажу загинули, десятеро поранені.
ФСБ заявила, що зупинила підготовлену Україною атаку на авіабази в Амурській та Челябінській областях. За версією служби, малі дрони доставили повітряними кулями до Брянщини, потім автомобілем до об'єктів — агентами, яких заарештували.
Підтримка на рівні лідерів
Паризька зустріч відбулася після загибелі сенатора США Ліндсі Грема — одного з найвідданіших прихильників Києва у Вашингтоні. Народний депутат Олександр Мережко назвав його «найтіснішою ланкою між Україною, нашим президентом і Трампом». Поїздка також збіглася з відставкою прем'єр-міністра Юлії Свириденко.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що викличе посла Росії і запровадить санкції проти російських хакерів — за «масштабну кібератаку на саботаж і шпигунство приблизно у 10 європейських країнах».
Окремий інцидент: дрон, запущений під час нічних атак Росії на Одеську область, впав і вибухнув на території Молдови. МЗС Молдови назвало це «серйозним і неприйнятним».