Кремлівським чиновникам дедалі важче подавати війну в Україні — вже п'ять років — як щось настільки далеке, що не зачіпає щоденного життя росіян. Масована атака дронами на Московську область у вихідні, в якій загинули троє людей, зробила цю задачу ще складнішою.
Один із найбільших ударів
У неділю Міністерство оборони Росії повідомило, що засоби протиповітряної оборони збили 1 054 українські дрони за попередні 24 години — один із найвищих показників, коли-небудь зафіксованих відомством. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що системи ППО столиці збили 81 дрон з пізньої суботи до раннього ранку неділі.
Атаки забрали три життя поблизу Москви, ще 12 осіб поранено. Кілька багатоквартирних будинків пошкоджено, кілька приватних знищено.
Один дрон влучив на територію московського нафтопереробного заводу, але не порушив виробничого процесу. Інший влучив у резервуар на нафтосховищі, спричинивши пожежу — район огорнуло чорним димом. Кілька аеропортів призупинили роботу, десятки рейсів затримано або перенаправлено; один дрон впав на території Шереметьєво без пошкоджень.
Зростаючий дроновий потенціал
Здатність України прорватися крізь московську протиповітряну оборону відображає накопичений арсенал і вдосконалену тактику. Київ послідовно нарощував атаки на енергетичну інфраструктуру та оборонні заводи, однак столиця Росії залишалася складнішою ціллю.
Зеленський у зверненні до нації заявив, що «наші можливості далекого радіусу дії суттєво змінюють ситуацію — і сприйняття світом російської війни». Атаку на Москву він назвав виправданою відповіддю на «затягування Росією війни та удари по наших містах».
«Ми чітко говоримо росіянам: їхня держава мусить припинити цю війну», — написав Зеленський у соціальних мережах.
Найсмертоноснішим ударом по Україні минулого тижня стало влучення російської ракети в дев'ятиповерховий будинок у Києві: 24 загиблих.
Скромніший парад на День Перемоги
Удари відбулися після тридобового перемир'я за посередництва США, яке не зупинило бойових дій, але дало паузу в далекобійних ударах — достатню, щоб Москва провела парад 9 травня. Побоювання дронових атак змусили владу обмежити масштаб заходу: на відміну від попередніх років, на День Перемоги жодних танків, ракет та важкої техніки Красною площею не пройшло.
Після параду Путін заявив, що війна наближається до кінця, не навівши жодних пояснень і не назвавши часових рамок. Він вимагає, щоб Україна вивела війська з чотирьох областей, анексованих Москвою, але так і не взятих під повний контроль. Київ цю вимогу відкинув. Трамп також говорив минулого тижня про «дуже близьке» завершення, хоча американські мирні зусилля не дали жодного відчутного результату.
Напруга всередині Росії
Удари по Москві відбуваються на тлі зростання внутрішньої напруженості. Обмеження мобільного інтернету та блокування месенджерів, запроваджені з посиланням на протидію дроновим атакам, завдали збитків бізнесу та порушили повсякденне життя мільйонів людей. Критики вважають ці відключення кроком до посилення контролю над мережею. Громадяни подавали петиції до президентської адміністрації; спроби організувати протести оперативно блокувалися.
Деякі воєнні блогери та інфлюенсери, що раніше підтримували Кремль, відкрито поставили під сумнів окремі рішення влади. У розпал цієї напруженості у вівторок Путін вирушив на дводенний візит до Китаю.
Контроль над інформацією і погрози відплатою
Державні телеканали намагалися применшити значення московських ударів: частина новинних випусків згадала про них побіжно. Головний акцент зроблено на успішному випробуванні нової міжконтинентальної балістичної ракети.
Воєнний блогер «Комсомольської правди» Александр Коц написав, що «настав час вражати центри прийняття рішень». Прокремлівський оглядач Сергій Марков заявив, що прокинувся від вибухів, і поклав відповідальність на Євросоюз: «це Європа намагалася вдарити по Москві».
Місяць тому Міністерство оборони Росії опублікувало список заводів у Європі, які, за його твердженням, причетні до виробництва дронів для України, і попередило про «непередбачувані наслідки» ударів по Росії за допомогою виготовлених там компонентів.
На запитання державного телевізійного коментатора в неділю, чому Москва терпить, що її так «кусають», прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков відповів, що ядерний потенціал Росії призначений для захисту від загроз існуванню країни.