Нічні атаки на Україну більше не виглядають так, як рік тому. Замість рядів повільних дронів — хвилі балістичних і крилатих ракети, що летять у шість разів швидше за звук і несуть бойові частини по 700 кілограмів. У липні Росія випустила їх 376 — вдвічі більше, ніж у червні.
Цифри, які говорять самі за себе
За даними ППО України, у червні зафіксували 180 балістичних і крилатих ракет, у травні — 211. Липень перекрив обидва показники з запасом. Найтяжчі ночі — з 1 на 2 липня та з 29 на 30 липня: по 74 ракети за раз. Від початку місяця майже жодної ночі не минуло без влучань у Київ чи інші великі міста.
При цьому дронів стало менше. У червні — 5749, у липні — 4956. Рекорд травня (8150) здається вже далеким.
Чому це небезпечніше
Балістичні ракети типу «Іскандер-М» перехопити набагато складніше, ніж дрони на двотактному двигуні з гвинтом. Ті летять повільно й низько — ППО збивало понад 90% з них. З ракетами картина інша. 1 серпня Повітряні сили знищили лише одну з 27 балістичних ракет. 2 липня — чотири з 24. А 6 липня всі 23 ракети, що летіли на Україну, досягли цілей. Мобільні вогневі групи з малокаліберними гарматами проти таких систем безсилі.
Реакція на брак Patriot?
Полковник Маркус Райснер з австрійської армії не виключає, що скорочення дронових атак пов'язане з переорієнтацією виробництва на реактивні дрони типу «Герань». Але головна причина ракетної ескалації, за його словами, — навмисний тиск там, де боляче: Росія свідомо використовує брак Patriot в Україні.
Кілька місяців Київ просить партнерів постачати додаткові ракети. На саміті НАТО в Анкарі Дональд Трамп пообіцяв Зеленському ліцензію на власне виробництво: «Пташка мені нашепотіла, що ми дамо їм право виробляти Patriot». Але вже в розмові з Financial Times відступив: «Ми зараз це вивчаємо». І уточнив, що США «взагалі-то не ліцензують своє обладнання».
Навіть якщо Вашингтон таки дасть дозвіл — допомоги найближчим часом не буде. Під час війни з Іраном США витратили понад 1200 ракет Patriot. Виробництво відновлюється повільно, американські запаси — на критичному мінімумі.
Freyja — надія, але не зараз
У липні десять країн і дюжина оборонних підприємств домовились у Парижі створити власну європейську систему протиракетної оборони Freyja. За словами заступника секретаря РНБО Давида Альояна, перша робоча версія буде готова щонайраніше у першій половині наступного року. В нинішній гострій фазі — це не допомога.