Кілька мирних жителів загинули та десятки отримали поранення внаслідок нічних ударів, які вразили Київ, Харків, а також об'єкти культурної спадщини країни, повідомила ООН у понеділок.
Російські удари пошкодили житлові будинки, школи та інші цивільні споруди в двох найбільших містах України, зокрема на території Києво-Печерської лаври — монастиря XI століття, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та визнаного одним із найзначущих релігійних і культурних пам'яток країни. Пошкоджень також зазнав художній музей у Харкові.
Гуманітарний координатор ООН в Україні Маттіас Шмале засудив масштабні атаки, зазначивши, що в житлових будинках спалахнули пожежі, а серед постраждалих є діти.
«Для мільйонів людей по всій країні ніч минула під завивання сирен повітряної тривоги та гуркіт вибухів», — сказав він.
Серед тих, хто пережив ту ніч, — восьмирічний киянин Юра. «Було гучно, — розповів він представникам Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). — Нас розбудив вибух, і ми зрозуміли, що він десь поруч».
Шмале повідомив, що рятувальники та пожежники також загинули й отримали поранення — під час реагування на попередній удар у Харкові. Жертви серед цивільних фіксували й протягом вихідних — у Київській області та вздовж лінії фронту.
Що постраждало в Лаврі
ЮНЕСКО засудила удар по Києво-Печерській лаврі. Монастир датується XI століттям і розташований у межах охоронної зони в історичному центрі міста, що охоплює також Софійський собор та прилеглі споруди.
Удар завдав значних пошкоджень фасаду та інтер'єру Успенського собору на території лаври. «Постраждали й сусідні історичні будівлі — елементи фортифікаційного комплексу та Іванська башта», — зазначили в організації.
Шмале нагадав: міжнародне гуманітарне право забезпечує особливий захист культурних і релігійних об'єктів, оскільки їх знищення позбавляє громади спільної спадщини та відчуття приналежності. «Цей удар вписується в загальну тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення України», — додав він.
Рекордні жертви за чотири роки
Росія розпочала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року, а моніторингова місія ООН з прав людини нещодавно зафіксувала: травень 2026 року став місяцем із найбільшою кількістю загиблих і поранених серед цивільних за чотири роки.
«Окрім людських втрат і руйнувань, удари по пам'ятках історії та культури України багато хто сприймає як атаку на душу і пам'ять країни», — сказав Шмале.
«Міжнародне гуманітарне право не допускає двозначних тлумачень: цивільне населення, включно з рятувальниками, та цивільна інфраструктура перебувають під захистом. Житло, цивільні об'єкти та пам'ятки культурної спадщини мають бути в безпеці», — заявив він.