(Вашингтон, округ Колумбія, 11 серпня 2026 р.) — Туреччина звернулася до США з проханням дозволити «ретрансфер» до України десятків тисяч касетних ракет і артилерійських снарядів, що десятиліттями зберігаються на турецьких складах, повідомляє Human Rights Watch.
Ці боєприпаси містять понад 10 мільйонів вибухових суббоєприпасів. Частину з них Туреччина виробляла за ліцензіями США, виданими ще 1987 року. Артилерійські снаряди, що становлять основу угоди, вивели з американського озброєння в 1994-му — разом із гаубицями, під які вони і призначались.
«Скидати застарілі касетні боєприпаси в зону конфлікту — значить наперед прирікати цивільних на гуманітарну катастрофу», — заявила Ніколь Відерсгайм, заступниця директора вашингтонського офісу Human Rights Watch. «Саме наслідки для мирного населення від цієї неточної та ненадійної зброї, якій понад 30 років, змусили 112 країн заборонити її, приєднавшись до міжнародної Конвенції по касетних боєприпасах».
Що входить в угоду на $256 мільйонів
Окрім продажу всього парку з 12 пускових установок M270, угода передбачає передачу трьох типів боєприпасів.
70 балістичних ракет M39 ATACMS — кожна несе 950 суббоєприпасів M74 протипіхотного/протитехнічного призначення, разом 66 500 елементів.
2 524 ракети M26 — кожна містить 644 суббоєприпаси M77 DPICM (удосконалені касетні боєприпаси подвійного призначення), загалом 1 625 456 елементів.
47 000 артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм — кожен із 180 суббоєприпасами M42 DPICM, загалом 8 460 000 елементів.
Позиція Держдепартаменту
У листі до Конгресу від 6 серпня 2026 року старший чиновник Держдепартаменту зазначив: «Уряд США готовий санкціонувати цей трансфер» і додав, що Туреччина «прагне скоротити запаси застарілого озброєння, щоб зосередити фінансові ресурси на модернізації та обслуговуванні наявних систем».
Той самий чиновник написав, що «Україна хоче отримати ці системи для посилення своїх наступальних і оборонних вогневих можливостей у боротьбі проти російського вторгнення. Україна вже має боєприпаси того самого або аналогічного типу».
Чому ця зброя небезпечна для цивільних
Касетні боєприпаси за природою своєю неточні: прицільного ураження не забезпечують, а в усіх задокументованих випадках застосування завдавали серйозної шкоди цивільним і залишали після себе небезпечні зони. Вони вражають велику й неконтрольовану площу, а через масовість застосування та високий відсоток відмов залишають численні «дуди» — суббоєприпаси, що не вибухнули і фактично стають протипіхотними мінами. Їхнє застосування важко узгодити із забороною невибіркових атак на цивільних, яка може кваліфікуватися як воєнний злочин.
Мораторій і роль Конгресу
США до договору не приєднались, однак із 2009 року в річному бюджеті Міноборони щороку діє мораторій на експорт. Президент Байден обходив його з липня 2023-го по жовтень 2024-го і здійснив щонайменше сім передач касетних боєприпасів Україні, не розкриваючи кількостей.
Як зафіксовано у «Доповіді Монітора касетних боєприпасів 2025», Закон про іноземну допомогу США дозволяє такий обхід: президент може визначити, що цей вид безпекової допомоги «є життєво важливим для безпекових інтересів США», і повідомити Конгрес.
Невідомо, чи зробила адміністрація Трампа аналогічне рішення для обходу мораторію. Конгрес має право переглянути угоду і прийняти Спільну резолюцію незгоди, щоб її заблокувати.
«Ці касетні боєприпаси мають сумну репутацію — вони не влучають у цілі й калічать цивільних», — сказала Відерсгайм. «Їх не можна застосовувати взагалі. Конгрес ще може зупинити цей недалекоглядний і небезпечний трансфер».