На саміті НАТО в Анкарі члени альянсу погодили пакет військової допомоги Україні обсягом €140 млрд. Президент США Дональд Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським заявив: Вашингтон готовий передати Україні технологію виробництва зенітних ракет Patriot і надати виробничу ліцензію.
Ці ракети — основний захист країни від російських балістичних ударів. Запаси в Україні вичерпуються: 6 липня, під час масованого обстрілу, Повітряні сили не збили жодної ракети.
Трамп також висловив бажання купувати українські дрони. Раніше він ігнорував оборонну промисловість України, тепер же схвалив її дронові можливості. «Дивовижно», що Україна будує дрони в умовах війни, сказав він. На саміті кілька країн підписали з Україною відповідні угоди.
Від декларації до заводу — роки
Якщо угода відбудеться, Україна стане третьою країною у світі після Японії та Німеччини з правом виробляти Patriot. Але між заявою і першою ракетою пройдуть роки.
«Це справді чудово, це історичний момент, — сказав DW військовий експерт Олег Катков, головний редактор Defense Express. — Але важливо розуміти: такий процес не займає кілька днів чи тижнів. Попри розвинену промисловість і досвід, Японії знадобилося два роки від підписання угоди до початку виробництва. Схоже, ми поки перебуваємо лише на стадії загальної політичної домовленості між урядами».
Спочатку треба підписати міжурядову угоду. Лише після цього оборонні підприємства можуть виходити на американські компанії, що мають права на Patriot. «Ракети PAC-3 виробляє Lockheed Martin, PAC-2 — RTX (Raytheon), — пояснив Катков. — Ці компанії мають укласти контракти з українськими підприємствами, і лише тоді можна говорити про реальне виробництво».
«Сподіваюся, без прихованих умов»
Директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара попереджає про ризик прихованих умов. «Дуже сподіваюся, що їх не буде, — сказав він DW. — Наприклад, щоб Україна пішла на поступки Росії до отримання ракет. Від нинішньої адміністрації США можна очікувати чого завгодно».
Політолог Ігор Рейтерович з Київського національного університету імені Тараса Шевченка вважає анкарські рішення здебільшого символічними. «Це сигнал Росії: дивіться, що може статися далі, — сказав він DW. — Зрозуміло, що Україні знадобиться чимало часу, щоб реально налагодити виробництво Patriot». Водночас він вказує на важливість самого сигналу: Білий дім демонструє Кремлю, що підтримка України не припиняється.
Членство в НАТО не на часі
На саміті тема вступу до альянсу майже не звучала. За словами Хари, причина — позиція Трампа: ще до повернення в Білий дім він дав зрозуміти, що виступає проти членства України в НАТО. «Якщо найважливіша країна альянсу займає таку позицію, серйозно обговорювати це зараз ніхто не стане», — сказав він. Хара вважає, що Київ не повинен відмовлятися від цієї мети: «У довгостроковій перспективі самостійно стримати Росію ми не зможемо».
Рейтерович, попри відсутність теми членства, вважає саміт успіхом для Києва: дискусії зосередилися на Україні, і це підтверджує її роль у питаннях безпеки на континенті.