Обіцянка президента США Дональда Трампа надати Україні ліцензію на виробництво зенітних ракетних комплексів Patriot може стати суттєвим кроком для Києва — однак перетворення цієї ідеї на реальну зброю займе роки, застерігають експерти та українські посадовці.
У середу на саміті НАТО в Анкарі Трамп, виступаючи поряд з президентом Зеленським, заявив, що США дозволять Україні виробляти системи американської розробки. «Ми дамо їм право виробляти Patriot. Покажемо, як це робити», — сказав він, додавши, що виробництво вдасться налагодити «досить швидко».
Зеленський у четвер назвав це визнанням України «країною, готовою до цього» і закликав дипломатів та оборонних чиновників обох країн працювати «без пауз» над оформленням ліцензійних домовленостей.
Що саме отримає Україна
Ракети-перехоплювачі Patriot виробляють американські підрядники Lockheed Martin і Raytheon (підрозділ RTX). Виробнича ліцензія не означатиме автоматично, що Україна зможе з нуля складати повноцінні батареї — з пусковими установками, радарними системами, командними пунктами і ракетами. Реальніший варіант: ліцензія охоплюватиме вужчі складові — самі ракети-перехоплювачі, кінцеве складання з імпортних комплектів або виробництво окремих вузлів.
Сергій Бескрестнов, радник міністра оборони України, пояснив, що ліцензія від США зазвичай включає технічну документацію, підготовку фахівців, контакти постачальників і іноземних консультантів для запуску виробництва.
Анатолій Храпчинський із оборонної компанії Fly Group Ukraine звернув увагу: Трамп говорив про «Patriot» без уточнення — ракети, пускові установки, радарні системи чи лише компоненти. Виробництво самих ракет передбачає сотні компаній-постачальників: рульові поверхні, двигуни, системи наведення та зв'язку.
Адміністрація Трампа не оприлюднила деталей щодо ліцензії. Один із її представників на умовах анонімності повідомив, що США прискорюють і розширюють виробництво Patriot для задоволення зростаючого попиту та формують промислові партнерства з союзниками по всьому світу.
Роки роботи, а не місяці
Єгор Чернєв, заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, зазначив: юридичний і бюрократичний процес можна запустити за кілька місяців, але налагодження виробництва займе роки. Навіть при отриманні готових комплектів компонентів із-за кордону знадобиться щонайменше 18–24 місяці для запуску першої дослідно-промислової лінії.
Виробництво ракети PAC-3 MSE у США займає близько 24 місяців, а її твердопаливного двигуна — близько 30 місяців. При цьому деякі технології — зокрема активна радарна головка самонаведення — настільки чутливі, що Вашингтон навряд чи передасть повну документацію для виробництва з нуля. Це означає, що Україна, швидше за все, імпортуватиме найскладніші компоненти, зосередившись спочатку на складанні та менш чутливих ланках постачання.
Доктор Томас Візінгтон з Royal United Services Institute закликав стримати очікування: наявна оборонна промисловість України може допомогти, але країні знадобиться час на розгортання потужностей, підготовку кадрів і забезпечення ланцюгів постачання. «Це не вирішить проблему протиповітряної оборони, з якою Україна зіткнеться вже завтра», — підсумував він.
Досвід Японії та Німеччини
США вже раніше ліцензували виробництво компонентів Patriot за кордоном. Японія десятиліттями складала ракети PAC-3 за ліцензією Lockheed Martin і згодом дозволила продаж цих ракет назад до США — що може опосередковано поповнити запаси, витрачені на підтримку України. У 2022 році Raytheon і MBDA Deutschland оголосили про спільне виробництво ракет Patriot GEM-T у Німеччині; у 2024 році підписано контракт НАТО на до 1 000 ракет.
Однак Україна стикається з викликом, якого не знали ані Японія, ані Німеччина: ударами по власній території. Храпчинський зазначив, що будь-який об'єкт, пов'язаний із виробництвом зброї для протиповітряної оборони, стане пріоритетною ціллю для Москви. Виробництво доведеться розміщувати в захищених місцях — потенційно під землею або в укриттях.
«Це не вирішить нинішню ракетну нестачу 2026 року, — підсумував Храпчинський, — але закладе підґрунтя для того, щоб Україна стала одним із провідних виробників систем ППО в Європі».
До матеріалу долучилися журналісти Associated Press: Володимир Юрчук — з Києва; Марі Ямагучі — з Токіо; Стефані Дацьо — з Берліна; Мішель Л. Прайс — з Вашингтона.