Відеозаписи з російських Telegram-каналів упродовж останніх тижнів раз у раз демонструють схожі сцени: чоловіки в цивільному, утиснуті в білі мікроавтобуси, жінки, що стають перед машинами, аби заблокувати від'їзд, силовики, які зупиняють обурених перехожих. Місце дії — Пензенська область, регіон приблизно за 600 кілометрів на південний схід від Москви, який за останні тижні став символом того, що спостерігачі називають «тіньовою мобілізацією».

Облави у Пензі: як це працює

За даними кількох незалежних медіа та правозахисних організацій, військові комісаріати у Пензі за участю силових структур системно затримують чоловіків — на вулиці, в автобусах, на дорожніх перевірках — щоб схилити їх до підписання контракту з Міністерством оборони.

Один із мешканців містечка Сурськ розповів порталу Mediazona: поліцейські доставили його до військкомату під приводом відсутності реєстрації, де він підписав бланки нібито для «реєстрації даних» — насправді це виявився військовий контракт. Того ж дня його відправили до Ростова-на-Дону, а незабаром — на фронт в Україну, де він отримав поранення.

Другий випадок із міста Нижній Ломов розвивався за тим самим сценарієм: за словами співмешканки постраждалого, його через Ростов переправили до окупованого Росією Маріуполя. Незважаючи на діагноз «епілепсія», він проходить там медичний огляд.

Подібні облави в Пензі відбуваються тепер щокілька днів, повідомляє емігрантська організація «Іди лісом», яка допомагає росіянам уникнути військової служби. Вона задокументувала десятки випадків лише з цього регіону. Найчастіше серед постраждалих — люди з боргами або судимостями. Влада відкидає звинувачення і стверджує, що план набору контрактників виконується виключно добровільно.

Ростов як перевалочний пункт

Роль Ростова-на-Дону тут не випадкова: ще під час часткової мобілізації 2022 року місто слугувало збірним і навчальним центром. Постраждалих із Пензи, судячи з усього, привозять саме туди, перш ніж відправити на фронт. Це вказує на злагоджену міжрегіональну процедуру, а не на локальні поодинокі випадки. Термін «бусифікація», спершу запроваджений в Україні, тепер застосовується і до цих інцидентів.

Чому Кремль уникає офіційної мобілізації

Коли Путін у вересні 2022 року оголосив часткову мобілізацію, сотні тисяч чоловіків утекли з країни, а черги на кордонах стали символом гострої внутрішньополітичної напруги. Американський аналітичний центр Institute for the Study of War (ISW) тому й кваліфікує нинішні події як «приховану мобілізацію»: Кремль компенсує втрати, не оголошуючи нової масової мобілізації.

Це необхідно: кількість новобранців у січні 2026 року, за даними ISW, уперше впала нижче рівня втрат. Березневий указ по Рязанській області додатково зобов'язує великі підприємства визначати співробітників для підписання контрактів — завдяки чому невдоволення спрямовується на роботодавців і регіональну владу, а не на Москву.

Чутки про жовтень: нова хвиля після виборів

З кінця червня з'явився суттєвий чинник невизначеності. За повідомленнями Meduza, iStories та Verstka, у різних ланках армії відкрито обговорюють нову хвилю рекрутингу. Рішення ще не ухвалено, проте співробітник одного з рекрутингових відомств розповів iStories про тривалі приготування до заходів, які офіційно ніколи не мають називатися мобілізацією. Як можливий термін фігурує жовтень — після виборів до Держдуми.

Підґрунтя — та сама нестача: за словами дослідника Яніса Клуге зі Stiftung Wissenschaft und Politik, у першому кварталі 2026 року щоденно укладалося лише близько 800 нових контрактів — найнижчий показник за три роки. Те, що подібні чутки просочуються з системи влади назовні, є ознакою того, що путінська обіцянка не проводити загальну мобілізацію починає хитатися. Мобілізаційний указ від вересня 2022 року формально досі не скасований.

Новий фронт: жінки під тиском колл-центрів

Нова цільова аудиторія — жінки. За даними «Обозревателя» та Verstka, жінки дедалі частіше отримують дзвінки з пропозицією контрактів — від колл-центрів або номерів, замаскованих під волонтерські організації.

Випадок із Калінінграда: жінці зателефонували з військкомату, помітивши, що її дитина отримала місце в дитячому садку, — і запропонували контракт на кілька мільйонів рублів. Коли вона відмовила, посилаючись на дитину, їй відповіли, що держава про неї подбає. Жінка — технолог м'ясопереробної галузі, не військовозобов'язана і не медик. Інші користувачки повідомляли про схожі дзвінки.

Розслідування Verstka розкриває систему, організовану за діловим принципом. Приватні агентства при військкоматах тримають «менеджерів» — нерідко жінок, деякі у декреті, — які рекламують послуги через Telegram і ВКонтакте. Влада Ставропольського краю офіційно підтвердила, що такі дзвінки здійснюються. На відміну від облав у Пензі, тут ідеться про агресивну систему продажів, де посередники отримують винагороду за кожен укладений контракт. У фокусі — жінки до 45 років без дітей і медичний персонал. Те, що дзвонять і жінкам без медичної кваліфікації, вказує на розширення охоплення.

Схема без оголошення

Те, що відбувається в Пензі, слідує виразній схемі: чоловіків під тиском або обманом змушують «добровільно» підписувати контракт і через Ростов відправляють на фронт. Жінок дедалі активніше обробляють колл-центри. На задньому плані густішають чутки про мобілізацію після виборів — і все це без офіційного оголошення від Кремля.

Чи поширюється ця схема за межі окремих регіонів — залишається відкритим. Що довше триватиме війна і що гострішою буде нестача людських ресурсів, то більшим буде тиск на Кремль поповнювати армію, не нагадуючи про картини 2022 року.