Те, що колись вважалося недосяжним — стратегічне серце Росії — перетворилося на постійну мішень українських ударів на великі відстані. Бази стратегічних бомбардувальників за тисячі кілометрів від лінії фронту, енергетична інфраструктура, що фінансує воєнні зусилля Москви, — все це тепер у зоні ризику.
Останній удар по нафтовій і військовій інфраструктурі в Санкт-Петербурзі — нова сторінка в кампанії Києва, спрямованій на знищення об'єктів глибоко на ворожій території. Попри те, що активні бойові дії зосереджені на сході та півдні України, Росія продовжує контролювати близько п'ятої частини української території.
Оскільки Україна поступається Росії в людських ресурсах і вогневій потужності, вона дедалі більше робить ставку на далекобійні удари вглиб ворожої території. Президент Володимир Зеленський заявив, що нарощування масштабів таких ударів — «лише питання часу», і вони вже змусили деякі російські нафтопереробні заводи тимчасово зупинити роботу.
Росія раз у раз подає свої масштабні ракетні та дронові атаки на Україну як відповідь на удари по власне російській території. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков звинуватив Київ у «терористичних актах» і заявив, що конфлікт вступив у «іншу парадигму».
Найбільші українські удари по Росії
Удар по Петербургу — лише останній у зростаючому переліку атак на об'єкти, що забезпечують воєнні зусилля Росії.
Операція «Павутина» — червень 2025 року
Найруйнівніший з відомих українських ударів на російській території. Дрони одночасно атакували кілька стратегічних авіабаз у різних регіонах на відстані до 2 000 км від лінії фронту. Близько 20 літаків отримали пошкодження, приблизно 10 знищено — зокрема бомбардувальники Ту-95 «Ведмідь» і Ту-22М3 «Зворотній вогонь». Удар змусив Росію переглянути захист баз, розташованих далеко від театру бойових дій.
Удар по нафтовому терміналу Усть-Луга — січень 2024 року
Україна атакувала дронами паливний експортний термінал компанії «Новатек» в Усть-Лузі. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа, роботу об'єкта тимчасово зупинено. Термінал — один із ключових вузлів нафтової інфраструктури Росії.
Удар по арсеналу в Торопці — вересень 2024 року
Українські дрони вразили 107-й арсенал ГРАУ в Тверській області. На об'єкті зберігалися балістичні ракети «Іскандер», артилерійські боєприпаси та ракети для систем протиповітряної оборони. Аналітики вважають, що удар суттєво порушив постачання боєприпасів на фронт.
Удар по Рязанському нафтопереробному заводу — березень 2024 року
Україна атакувала дронами одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Об'єкт тимчасово зупинив роботу. Удар вивів із ладу близько 14–15% загальних переробних потужностей країни — Москва скоротила експорт бензину і переорієнтувала пальне на внутрішній ринок.
Удар по авіабазі в Пскові — серпень 2023 року
Дрони атакували авіабазу «Кресті» в Псковській області, поблизу кордонів з Естонією та Латвією. Пошкоджено або знищено кілька транспортних літаків Іл-76, що використовуються для перекидання особового складу, техніки та боєприпасів. Удар обмежив логістичну гнучкість Росії в частині оперативного перекидання сил.
Без готовності до поступок
На п'ятому році війни жодна зі сторін не демонструє готовності відступити. Росія спирається на чисельну перевагу в живій силі та розвинену оборонну промисловість. Україна компенсує цей дисбаланс далекобійними дронами і нестандартними операціями.
Останні мирні ініціативи результату не дали: Київ наполягає на відновленні суверенітету і територіальної цілісності, Москва вимагає, щоб будь-яке врегулювання відображало реалії, що склалися на місцях.