Зеленський запустив 40-денну кампанію «впливу» на росію — інтенсивні удари далекобійними ракетами мали змусити Москву прийняти умови України. Минулого тижня кампанія тихо завершилась. путін не поступився жодним пунктом.
Після чергової невдалої ескалації Київ знову стоїть перед тим самим неприємним вибором: продовжувати війну з катастрофічними руйнуваннями — або сідати за стіл переговорів, здебільшо на умовах путіна. путін демонструє послідовність, характерну для всього російського підходу до конфлікту з самого початку: що довше Україна тримається — то більше втрат вона несе, а будь-яка ескалація, що реально б'є по росії, отримує відповідь ще більшої сили.
Що вдарили — і що у відповідь
Логіка кампанії була зрозумілою: українські ракети й дрони вдарили по російських нафтопереробних заводах, спровокувавши паливну кризу в росії та гостру — в окупованому Криму. Потім ЗСУ перенесли акцент на логістичні хаби Wildberries — розраховуючи підірвати роботу пов'язаних бізнесів і через них — банківського сектору.
Ці удари не дали бажаного: ні політичних заворушень, ні протестів проти війни. Москва пом'якшила паливну кризу й посилила протиповітряну оборону ключових об'єктів. Wildberries переносить логістичні хаби до Казахстану — в рамках митного союзу під керівництвом росії.
У відповідь російська армія вдарила по чорноморських портах — вони зупинили роботу. Це б'є по двох головних статтях українського експорту: зерні й руді. Безладні удари пройшлись по логістичних хабах рітейлерів «Епіцентр» і «Розетка», фактично знищивши бізнес їхніх власників із вагомим політичним впливом. Під удар потрапили й заправки, і окремі бензовози.
Трамп, НАТО і Patriot
Українська ескалація, оголошена незадовго до липневого саміту НАТО в Анкарі, і супровідна медіакампанія про «перелом» — усе це розраховувалося на те, щоб схилити президента США Трампа на бік України. В Анкарі здавалося, що це спрацювало.
Проте подальші заяви Трампа показали: він не змінив думки. Він навіть відкликав обіцянку надати Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot. Сенат США схвалив законопроєкт про «жорсткі санкції» проти росії — але доля документа в Палаті представників лишається невизначеною, і навіть якщо він стане законом, ніхто не гарантує перелому на фронті.
Запаси ракет для Patriot суттєво скоротилися через воєнну кампанію Трампа проти Ірану. В останніх хвилях ударів по Києву та інших містах майже кожна російська ракета досягала цілі. Паралельно тривають бої в Слов'янсько-Краматорській агломерації на півночі Донецької області, а росія формує те, що сама називає «поясом безпеки», — захоплюючи шматки українських територій уздовж кордону на півночі.
Зеленський між виходом і пасткою
Посеред 40-денної кампанії президент звільнив міністра оборони Михайла Федорова — людину, що стояла за ударами середньої й великої дальності по росії. Тиск із вимогою повернути Федорова — з боку найстійкіших союзників України на Заході та близьких до них в Україні — Зеленський витримав. Суспільна реакція виявилась достатньо млявою: небагато українців горіли бажанням влаштовувати революцію заради улюбленця західних медіа.
Менш помітним, але не менш значущим виявилось звільнення віцепрем'єра з питань євроінтеграції Тараса Качки. Разом із єврокомісаром Мартою Кос він розробив 10-пунктний план реформ для боротьби з корупцією й зміцнення верховенства права. Частина цих реформ суттєво обмежила б здатність президента контролювати правоохоронні органи в сфері антикорупційних розслідувань — а найближче оточення Зеленського перебуває під масштабним антикорупційним розслідуванням з минулої осені. Підконтрольний президенту парламент ці закони не ухвалює.
Логіка тут очевидна: якщо Зеленський піде на мир із путіним, він мусить зберегти силовий вертикаль — аби захиститися від суспільної реакції на умови угоди, що неминуче будуть дуже гіркими. Ризикувати відносинами з ЄС — головним донором України — під час війни нерозважливо. Але ризик самому стати цапом-відбувайлом за стратегічну невдачу лишається дуже високим.
Попри войовничу риторику, Зеленський, схоже, рухається в бік переговорів. Українські чиновники побоюються, що росія збирається бити по каналізаційних і водопостачальних системах — це може зробити міста непридатними для проживання. Вийти з війни — буквально питання виживання для українського лідера. Та й воювати ще рік-два — навряд чи кращий вихід.