Від ударів по Перській затоці до атак на українські міста — «Шахед» став одним із символів дронової війни. Маленький, дешевий, серійний. І збудований на глобальному технологічному ланцюгу, де Китай — центральний постачальник: через прямі поставки або навмисно заплутані схеми.
«Шахед-136» і його модифікації — іранський ударний дрон, який росія масово застосовує в Україні з 2022 року. Тактика проста: пускати зграями, щоб перевантажити ППО і змусити витрачати дорогі ракети-перехоплювачі на дешеві цілі. Апарати того ж типу вже літали над Близьким Сходом і навіть над Малі — там їх використовували малійські силовики разом із російськими найманцями.
Ціна одного «Шахеда» — кілька десятків тисяч доларів. Для порівняння: один американський перехоплювач Patriot коштує від одного до чотирьох мільйонів. Дрон запрограмований за координатами ще до запуску — жодного дистанційного пілотування не потрібно. Малий розмір і слабкий радарний відбиток ускладнюють його виявлення.
Звідки ноги ростуть
Іран збирав «Шахед», позичаючи технології — спочатку в американців, потім на Заході. Особливо — щодо двигуна: іранці спиралися на L 550 E від Limbach Flugmotoren, німецького виробника авіадвигунів. Тегеран роздобув їх через посередників і фіктивні документи — так випливає з дипломатичних документів США, на які посилається Wall Street Journal. Частина компонентів із Заходу потрапляла до Ірану через підставні компанії в Китаї або Гонконгу.
Згодом Іран почав замінювати імпортне власним. Але «власне» теж тримається на китайських деталях. Китайська компанія ще з 2012 року розповсюджувала двигуни Limbach, а 2017-го просто купила німецького виробника. Китайські посередники, за американськими даними, фасилітували закупівлю компонентів для «Шахедів» — і зробили Китай незамінною ланкою в іранському дроновому виробництві.
Санкції є. Ефекту — менше
Міністерство фінансів США ввело санкції проти Xiamen Limbach Aircraft Engine — китайської «дочки» того самого Limbach — за постачання двигунів для російської дронової програми. Також під удар потрапив китайський бізнесмен Ма Цзє: Вашингтон звинуватив його в тому, що він зводив іранських оборонних чиновників із китайськими постачальниками та прикривав схему через компанії в Китаї й Гонконгу.
«Довгий час виробництво «Шахеда» трималося насамперед на закупівлі західних компонентів — це було принципово важливо», — сказала Wall Street Journal Керрі Біцофф, колишня посадовиця американського Мінфіну. «Зараз ситуація змінилася: Китай суттєво наростив власні виробничі потужності для таких деталей і технологій».
Санкції, втім, дрон не зупинили. За даними тієї ж газети, 2022 року Іран підписав із росією контракт більш ніж на 13 000 «Шахедів», плюс комплектуючі та обладнання для виробництва — загалом приблизно на 324 мільйони доларів.
Перший удар і хто заплатив за нього
Перший відомий смертоносний удар «Шахеда» датується 29 липня 2021 року: дрон влучив у нафтовий танкер Mercer Street у водах біля Оману. Загинули двоє — румунський капітан і британський охоронець.
Відтоді дрон і його варіанти не зникають із зон бойових дій: масово — в Україні, активно — на Близькому Сході. У війнах, де ціна вирішує більше за технологію, «Шахед» перемагає не перевагою у вогневій силі, а математикою: він дешевий, а гроші у війні вирішують майже все.