<p>Коли росія випускає балістичну ракету по Україні, системам <a href="https://deepconcern.news/tag/повітряна-оборона/">протиповітряної оборони</a> лишаються лічені хвилини — а часом і секунди — щоб виявити й перехопити загрозу. Саме цим пояснюється, чому Київ дедалі частіше опиняється під нищівними ударами.</p><p>Балістичні ракети злітають як ракети-носії, а потім круто пікірують на ціль із надзвуковою швидкістю — на відміну від крилатих, що поводяться як дрони. Час реакції різко скорочується. Наслідок — удари на кшталт останнього по Києву: пивоварний завод, склад, поштовий сортувальний центр. Щонайменше 17 загиблих, десятки поранених.</p><p>«Вона рухається дуже і дуже стрімко — з шаленою швидкістю», — сказав Томас Візінгтон із Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень. Він порівняв перехоплення такої ракети з ловлею м'яча, що летить на максимальній швидкості.</p><h2>Які ракети застосовує росія</h2><p>Головна балістична ракета наземного базування — «<a href="https://deepconcern.news/tag/іскандер/">Іскандер-М</a>». З повітря б'є «Кинджал». Удари по наземних цілях завдають також ракети зенітних систем С-300 та С-400. «Циркон» — технічно гіперзвукова протикорабельна крилата ракета, але за швидкістю й складністю перехоплення наближається до балістичної.</p><h2>Patriot: єдиний захист, якого не вистачає</h2><p>Система PAC-3 не підриває заряд поряд із ціллю — вона використовує маневровий перехоплювач для прямого зіткнення з ракетою. Відстежити, прорахувати траєкторію й здійснити пуск — усе за кілька хвилин. Фінальний перехват — секунди.</p><p>За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, <a href="https://deepconcern.news/tag/патріот/">Patriot</a> — єдина система у складі ЗСУ, здатна збивати «Іскандер-М», С-400 і «Циркон». США мають потужніші засоби — THAAD та морський Aegis, — але Україні їх не передали.</p><p>Батарей на всю країну не вистачає. росія поєднує балістичні ракети з крилатими, дронами і хибними цілями — захисники змушені жорстко економити дефіцитні перехоплювачі. Американсько-ізраїльська операція проти Ірану поглинула значну їх кількість: за підрахунками AP, запас перехоплювачів Patriot скоротився щонайменше на 65% від довоєнного рівня. Пентагон це заперечує.</p><h2>Виробництво не встигає</h2><p>У 2025 році Lockheed Martin поставив понад 600 перехоплювачів PAC-3 MSE і намагається довести потужності до 2 000 одиниць на рік до кінця 2030-го. Перший у Європі завод із виробництва ракет Patriot має відкритися у вересні в Німеччині, повідомляє <a href="https://deepconcern.news/tag/нато/">НАТО</a>.</p><p>На саміті НАТО в Туреччині Дональд Трамп заявив, що США нададуть Україні ліцензію на виробництво Patriot. За три тижні — що рішення ще не ухвалено. Навіть якщо ліцензія й з'явиться, налагодження виробництва в Україні займе роки, попереджають чиновники й експерти.</p><h2>Атакувати лучника, а не стрілу</h2><p>Україна намагається знищувати ракетні пускові установки до пуску. Поінформовані джерела розповіли AP: Зеленський просив Трампа допомогти отримати від Ілона Маска дозвіл на використання Starlink для наведення на цілі всередину росії — там Маск обмежив роботу сервісу. Такий доступ дав би українським дронам змогу полювати на пускові установки й знизити навантаження на батареї Patriot. Білий дім, українське посольство і SpaceX запит публічно не підтвердили.</p><h2>«Фрея» і коаліція десяти</h2><p>Україна розробляє власну протиракетну систему «Фрея» — дешевшу альтернативу Patriot. У липні Україна й дев'ять європейських країн утворили коаліцію для спільного розвитку ракетної оборони: Зеленський заявив, що за 12 місяців можна спільно розробити систему масового виробництва. Терміни введення «Фреї» в експлуатацію поки невідомі.</p><p>Після останнього удару по Києву Зеленський повідомив: у першому півріччі 2026 року Україна отримала втричі менше ракет для ПО, ніж за той самий період минулого року. Якщо партнери не готові негайно збільшити поставки — вони мають запровадити нові санкції: значна частина виробничих потужностей росії у сфері балістичних ракет досі під санкції не підпадає.</p><p><em>У підготовці матеріалу брала участь журналіст AP Даніка Кірка (Лондон).</em></p>