Румунія — союзниця по НАТО, що прикриває південно-східний фланг альянсу та приймає близько тисячи американських військовослужбовців — зафіксувала різке зростання кількості вторгнень російських дронів і місій з охорани повітряного простору. Це свідчать дані Міністерства оборони країни, передані ABC News.
Кордон Румунії з Україною проходить по Дунаю, на берегах якого розташовані порти з виходом до Чорного моря — дедалі активнішого театру бойових дій, де обидві сторони розширюють атаки на торгові та військові судна.
Статистика: 2026 рік б'є всі рекорди
Станом на 17 серпня чотири російські дрони були збиті в румунському повітряному просторі. Загалом у цьому році відбулося щонайменше 23 порушення — вже більше, ніж 18 інцидентів за весь період від 2022 до кінця 2025 року. Дрони або їхні фрагменти знайшли на румунській території 27 разів від початку цього року, тоді як за весь 2025 рік таких знахідок було лише 16.
Росія атакувала цілі поблизу румунського кордону 54 рази від початку 2026 року — суттєво більше, ніж 28 атак у прикордонній зоні за весь 2025 рік. Авіація НАТО виконала в Румунії щонайменше 42 місії з охорани повітряного простору від початку року — більше, ніж за всі роки з 2022-го разом узяті.
Москва заперечує будь-яку відповідальність за влучання боєприпасів на суміжну територію. Бухарест каже, що нічого не вказує на навмисне порушення румунського повітряного простору. При цьому всі знайдені та проаналізовані фрагменти дронів виявилися російського походження.
«На основі наявних даних ми не можемо стверджувати, що зростання кількості дронових інцидентів є результатом умисної спроби уразити конкретні об'єкти», — заявило міністерство ABC News.
Перші перехвати: від спостереження до дії
Перший в історії перехват над румунським повітряним простором відбувся у липні, а за наступні два дні — ще два, усі — румунськими F-16. Цього місяця іспанський F-18 збив четвертий російський дрон поблизу молдовського кордону.
Константін Спіну, колишній чиновник Міноборони Румунії, що залишив посаду 2025 року, сказав ABC News: літні перехвати означають «значну еволюцію» в підходах Румунії та НАТО. Три роки реагування на порушення дозволили пілотам і командирам вивчити російські боєприпаси, маршрути польотів і власний потенціал. Травневий інцидент у Галаці — де дрон із вибухівкою поранив двох людей і підпалив житловий будинок — підштовхнув командирів до жорсткішої позиції.
Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року союзники фіксували підтверджені або ймовірні порушення повітряного простору у Румунії, Польщі, Литві та Латвії. Дрони знаходили також у Молдові. Блукаючі українські апарати повідомляли про аварії або перехоплення у Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві та Болгарії — союзники вважають, що курс збила російська радіоелектронна боротьба.
Ціновий дисбаланс: від Sidewinder до Merops
НАТО стикається з серйозною проблемою вартості перехоплення. Ракета AIM-9X Sidewinder коштує від 380 до 500 тисяч доларів. Перехоплювач до комплексу Patriot — близько 4 мільйонів. Натомість вартість одного дрона типу «Шахед-Герань», за різними оцінками аналітиків, становить 20–50 тисяч доларів, а дешевший «Гербер» може коштувати лише 10 тисяч.
Румунія та інші союзники поспішають освоїти дешевші засоби протидронового захисту. Цього літа в дію введено американський дрон-перехоплювач Merops, інтегрований у систему протиповітряної оборони. Секретар армії США Ден Дрісколл оцінив вартість одного апарата у 15 тисяч доларів, а при оптових замовленнях — до 3 тисяч.
«Будь-якій країні, а надто НАТО як організації, потрібен час, щоб пристосуватися до такого стрімкого розвитку подій», — сказав Спіну, висловивши «помірний оптимізм» щодо прогресу у розробці дешевших методів відстеження й перехоплення. «Тут дуже тонкий баланс між ризиками, побічними наслідками та кінцевим результатом», — додав він про перехвати над населеними пунктами.
Сигнал Бухареста і відповідь НАТО
Після галацького інциденту генеральний секретар НАТО Марк Рютте написав у X: «Безвідповідальна поведінка росії небезпечна для всіх нас» — і підтвердив готовність альянсу «захищати кожен дюйм союзної території».
Андрей Тарня, речник МЗС Румунії, пояснив ABC News, чому питання навмисності вторгнень не є головним: «Спекулювати щодо наміреності чи ненаміреності означає підживлювати саме ту дискусію, яку Москва хоче. Вона хоче розмити відповідальність за свої дії. Усе це — пряме наслідування незаконних дій росії».
Бухарест «наполегливо» протестує проти вторгнень і вказує на санкції ЄС та нещодавні перехвати як свідчення рішучішого курсу. Румунія, за словами Тарні, «сигналізує, що кожне з цих порушень обійдеться росії дедалі дорожче». «Питання в тому, чи вводимо ми витрати достатньо швидко, щоб здатність росії продовжувати цю війну стала нестерпною», — підсумував він.
Спіну своєю чергою не виключає «гібридного наміру» Москви: «Вони продовжуватимуть намагатися, тиснути, перевіряти. Гадаю, цьому явищу ще є куди розвиватися. Ми побачимо зростання кількості вторгнень російських дронів, що атакують українську інфраструктуру і перетинають повітряний простір союзників».