У неділю Росія завдала одного з найпотужніших авіаційних ударів по Києву за останні місяці — із застосуванням гіперзвукової балістичної ракети «Орєшник», близько 600 дронів і 90 ракет різних типів.
Атаці передувало звинувачення Росії: нібито Україна вдарила по студентському гуртожитку у Старобільську на Луганщині і вбила десятки студентів. Київ ці твердження відкинув, зазначивши, що метою був російський командний пункт керування бойовими дронами.
Окрім «Орєшника», Росія, за повідомленнями, використала гіперзвукові ракети «Кинджал», балістичні ракети «Іскандер» і крилаті ракети «Циркон». Москва заявила, що удари спрямовані проти командних центрів, авіабаз і оборонної інфраструктури. Україна звинуватила Росію у навмисному ударі по цивільному населенню.
«Орєшник» вперше публічно презентував президент Росії Владімір Путін у 2024 році. За оцінками фахівців, ракета створена на основі згорнутої програми стратегічної ракети РС-26 «Рубіж». Аналітики вважають, що вона суттєво розширює гіперзвукові можливості Росії завдяки поєднанню швидкості, дальності і багатоголовкової конструкції.
Чому «Орєшник» важко збити
На відміну від крилатих ракет, «Орєшник» рухається по балістичній траєкторії і на кінцевій ділянці пікірує до цілей на гіперзвуковій швидкості. Ракету класифікують як балістичну ракету середньої дальності з розрахунковою дальністю 3 500–5 000 кілометрів — достатньою, щоб уражати цілі на більшій частині Європи.
Головна проблема для систем протиповітряної оборони — швидкість ракети. «Орєшник» розвиває понад 10 Махів (близько 12 000 км/год), що лишає силам оборони лічені хвилини, а в деяких випадках — секунди на виявлення, супровід і спробу перехоплення.
Додатковий чинник — здатність ракети використовувати РБЧІ: розділені бойові частини індивідуального наведення (MIRV). Один «Орєшник» може випускати кілька бойових блоків на кінцевій ділянці польоту, уражаючи різні цілі одночасно. Це змушує системи ППО відпрацьовувати кілька вхідних блоків замість однієї цілі.
Вважається також, що ракета оснащена багатоступінчастим твердопаливним двигуном із швидкою готовністю до пуску. За словами фахівців у галузі оборони, вона може додатково використовувати хибні цілі й засоби радіоелектронної протидії для дезорієнтації радарів.
Не лише військова зброя
Президент України Володимир Зеленський напередодні удару попередив, що Росія готує масштабний удар із застосуванням «Орєшника», і звинуватив Кремль у спробі залякати Україну через навмисну ескалацію.
Аналітики дедалі частіше розглядають «Орєшник» як частину ширшої стратегії Москви: ескалація, залякування, психологічна війна. Навіть до пуску сама можливість його застосування сіє страх — через швидкість ракети, вузьке вікно перехоплення і здатність перевантажити наявні системи ППО.
Зростаюче використання Росією гіперзвукової зброї спрямоване не лише на ураження конкретних цілей, а й на підрив довіри до західних мереж протиракетної оборони і переформатування безпекових розрахунків Європи.
В міру того як війна входить у п'ятий рік, конфлікт дедалі більше перетворюється на високотехнологічне поле бою, де домінують дрони, гіперзвукові ракети й радіоелектронна боротьба. Аналітики попереджають: ескалація може розгортатися швидше і з набагато меншим попередженням, ніж у традиційних конфліктах.