Під час ракетного удару по Києву у вихідні серед руїн опинився книжковий ринок між Подолом та Оболонню — одне з останніх місць в Україні, де можна було купити російськомовну літературу.
Російська агресія проти України нерідко діє за абсурдною логікою. Починаючи вже з того, що головними жертвами «захисту» Путіна стали саме мешканці Донецької та Луганської областей — в ім'я яких він і наказав армії йти вперед. Цими вихідними балістичні ракети з Росії знищили одне з небагатьох місць у Києві, у збереженні якого Москва, здавалася б, мала бути зацікавлена: книжковий ринок біля станції метро «Почайна» — у промисловій зоні між Подолом та Оболонню.
Ринок потрапляв під удар іще в червні. В ніч на 16 серпня «Почайна» — що в іншому житті звалася «Петрівкою», на честь Григорія Петровського, радянського функціонера українського походження, причетного до Голодомору, — остаточно зупинилася. Зруйновано понад 2000 квадратних метрів торгових площ. Більшість крамниць або вигоріла вщент, або отримала серйозні ушкодження. Фото обгорілих книжок і почорнілих прилавків облетіли весь Уанет і вийшли далеко за його межи.
Офіційно книжковий ринок існував із 1997 року, але коріння його сягають 1980-х. Поруч із нинішньою «Почайною» ще за радянської цензури та хронічного книжкового дефіциту стихійно виникла неформальна спільнота «чорних книжкарів» — торгували переважно у вихідні. У пізні горбачовські роки на це закривали очи. Офіційне відкриття відбулося 1 березня 1997-го. У кризові 1990-ті й нульові ринок швидко набув культового статусу.
Тут можна було знайти майже що завгодно — від антикварних видань до рідкісних вінілових платівок. Колекціонери їхали сюди з усієї України. Але була й інша сторона: у 2011-му Міністерство торгівлі США не без підстав включило ринок до списку 17 найбільших піратських майданчиків світу. Попри це, кияни кілька разів відстоювали його від спроб знести й збудувати на цьому місці черговий торговий центр.
Прив'язаність до «Почайни» мала не лише ностальгійне коріння. Для українських видавців, що постійно балансували на межі виживання, ринок був однією з небагатьох реальних точок збуту. У найважчі роки, коли видавати книжки українською було майже нерентабельно, саме тут тримався основний потік україномовної літератури. Утім, «Почайна» мала й іншу грань: вона залишалася одним із небагатьох місць в Україні, де навіть після 2022 року можна було знайти російські книжки. Дух ринку ніколи особливо не переймався чинним законодавством.
Через три роки після анексії Криму, у січні 2017-го, Україна суттєво обмежила ввезення книг із Росії. Повної заборони не запровадили — формально можна було отримати спецдозвіл від держоргану, що перевіряв видання на пропаганду. На практиці цим майже ніхто не морочився. Залишалася ще одна лазівка: привезти до десяти книжок у рамках приватної поїздки — так більшість нових російських видань і потрапляла на прилавки «Почайни».
Після 2022-го імпорт із Росії, Білорусі та окупованих територій заборонили повністю. Але навіть напередодні 16 серпня на ринку можна було натрапити на російські книжки — здебільшого старіші або вузькоспеціальні, яких в україномовному перекладі просто не існувало. Тож у ніч на неділю Київ утратив не просто ще один шматок власної міської історії. Росія знищила місце, у збереженні якого сама мала б бути зацікавлена.