Посеред ночі «Муракха» застрягла в окопі на північному сході України. Пілоти сиділи в бункері за десятки кілометрів — перед зернистим зображенням із камери. Відправляти людей — надто небезпечно. Підігнали другу машину й витягли першу мотузкою.

«Це було як у кіно — ми підкорили планету, всі щасливі й усміхнені», — каже офіцер із позивним Маска. Він планує роботизовані місії поблизу обложеного Покровська — готується годинами, а сама місія тривала лічені хвилини через суцільне прикриття російських дронів.

«Мурахи» — трохи більше метра заввишки, на гусеничному ходу, з кліренсом для бездоріжжя, розбомблених вулиць і мокрого снігу. Швидкість — до 12 км/год. Виробляє їх компанія Robotic Complexes із Тернополя разом із понад 200 стартапами по всій Україні.

Вперше в історії

У квітні два наземних роботи вперше в історії воєн захопили ворожу позицію — у Харківській області. Перший підірвав вхід у бункер, другий заблокував вихід. Усередині знайшлись двоє переляканих солдатів із запискою про здачу.

«Майбутнє вже на передовій, і Україна будує його», — прокоментував Зеленський.

Що вміє «Муракха»

Кожна машина оснащена камерами, інфрачервоними підсвітлювачами, GPS або Starlink із захистом від радіоелектронного придушення. Вантажопідйомність — сотні кілограмів: боєприпаси, медикаменти, їжа. Електродвигун робить її менш помітною для теплових сенсорів, ніж техніку з ДВЗ; батарея тримається довше, ніж у повітряних дронів.

З евакуаційним модулем — полімерна броня, обігрів, вентиляція, аптечка — робот вивозить пораненого прямо з-під вогню. «Чесно кажучи, він трохи схожий на труну, але інакше цю коробку складно було б зробити», — каже творець «Мурахи» Ігор Чайківський.

Знизу вгору

Чайківський — підприємець із сільськогосподарським минулим. До ЗСУ як добровольці прийшли власники бізнесу, розробники програм, капітани суден — люди, що вже працювали з безпілотниками й почали застосовувати їх у бою. Більшість без жодного військового досвіду.

«Лише близькість смерті штовхала нас діяти», — каже він. «Ми стали, мабуть, єдиною армією у світі, де накази виконуються дуже швидко, і рух іде знизу вгору».

У Росії аналогічна модель не прижилась. «Їхня культура й корупційні практики не дадуть їм зробити це швидко й ефективно», — вважає Чайківський, застерігаючи при цьому не недооцінювати технологічний потенціал противника.

Критика й обмеження

Частина військових вказує на вразливість машин. Боєць Російського добровольчого корпусу, що воює на боці України, називає роботів легкою мішенню для дронів і зазначає, що з евакуацією поранених вони справляються гірше, ніж із доставкою вантажів.

Попри застереження, оборонні технології розвиваються стрімко: мінімум зварних деталей для швидкого польового ремонту, прямий зворотний зв'язок від бійців. «Щойно з'являються елементи таких технологій, їх треба масштабувати й впроваджувати», — каже генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ.