Росія протягом останніх тижнів посилила удари по Києву, вже втретє застосувавши надзвукову ракету «Орєщнік». Паралельно пролунали погрози на адресу іноземних посольств. Відповідь Берліна і Брюсселя виявилася однозначною: персонал виводити не будуть.
Посольства лишаються
У вівторок до Берліна і Брюсселя були викликані російські повірені у справах — їм повідомили, що жодна країна ЄС не збирається евакуювати дипломатичний персонал з України. Адміністрація Трампа щойно згорнула власні безрезультатні спроби посередництва між Москвою і Києвом.
Переговорний глухий кут
Путін пропонував залучити колишнього федерального канцлера Герхарда Шрьодера посередником, в пресі з'являлися спекуляції навколо імені Анґели Меркель — обидва варіанти в урядових колах Берліна вважають абсурдними. Упродовж останніх місяців саме федеральний уряд Німеччини просував координацію в форматі «Є3» (Німеччина, Франція, Велика Британія) або «Є5» (плюс Італія та Польща). Самостійні дипломатичні кроки президента Франції Емманюеля Макрона в Берліні вже зустріли скептично.
Канцлер Фрідріх Мерц нагадав, наскільки руйнівним виявився несанкціонований візит Віктора Орбана до Москви під час угорського головування в Раді ЄС: Росія поширила спільні фотографії з Путіним — і того ж дня завдала ударів по дитячих садках в Україні. «Терор Путіна не знає кордонів — ми мусимо їх йому показати», — написав міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль у понеділок у X.
Мільярди замість арсеналів
На зустрічі міністрів закордонних справ НАТО минулого тижня Вадефуль запропонував нарощувати двосторонню військову допомогу Україні. Арифметика проста: із кредиту ЄС на 90 мільярдів євро дві третини йдуть на військові потреби — по 30 мільярдів на рік. Але Київ оцінює річну потребу в 60–70 мільярдів. Розрив у 30–40 мільярдів євро має покривати двостороння допомога.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував виділяти на підтримку України 0,25% ВВП країн-членів. Пропозиція наразила на спротив Франції, Великої Британії, Італії та Іспанії через їхній держборг. Вадефуль запропонував гнучкіший підхід: без жорсткої формули, але з однаковим закриттям дефіциту через двосторонні внески. Саме таку логіку реалізує Берлін: Німеччина цього року надає Україні 11 мільярдів євро двосторонньої військової допомоги. Чи підтягнуться партнери — питання відкрите.
Дрони і ракети власного виробництва
Паралельно змінюється сам характер допомоги. Україна, як і раніше, потребує ракет Patriot для перехоплення ударів. Але водночас вже виробляє близько тисячі перехоплюючих дронів на добу і розробила безпілотники та ракети з дальністю, достатньою для ударів по військових об'єктах у глибині Росії. Це зміщує дискусію: замість передачі зброї з власних арсеналів союзники дедалі більше фінансують українське виробництво — а в перспективі можуть самі купувати українську продукцію, зокрема дрони, що вже вважаються найсучаснішими у своєму класі.