Президент Росії Владімір Путін прибув до Пекіна та зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Великій залі народних зборів — через кілька днів після аналогічного візиту президента США Дональда Трампа. Путіна зустріли з почестями: парадом почесної варти та виконанням державних гімнів обох країн.
Що підпишуть і що обговорять
Кремль повідомляє, що за підсумками візиту буде підписано близько 40 документів та оприлюднено 47-сторінкову спільну заяву про зміцнення партнерства. Крім того, обидва лідери ухвалять спільну декларацію про формування багатополярного світового порядку та «нового типу міжнародних відносин».
До складу російської делегації входять віце-прем'єри, міністри, керівники держкорпорацій і великих банків. Після офіційних переговорів відбудуться церемонія підписання, банкет та чаювання в неформальній обстановці.
Галузеві аналітики вказують, що до порядку денного, ймовірно, увійдуть і переговори щодо газопроводу «Сила Сибіру — 2». Пекін, однак, схоже, дотримується стратегії диверсифікації джерел постачання, що ускладнює позицію Москви.
Китай відкинув слова про Путіна і Трампа
Напередодні приїзду Путіна Китай спростував повідомлення про те, що Сі нібито сказав Трампу: Путін може пошкодувати про вторгнення в Україну. Речник МЗС КНР Го Цзякунь назвав ці відомості «повністю вигаданими».
Ядерні навчання в розпал переговорів
Поки Путін вів переговори в Пекіні, Росія розпочала масштабні ядерні навчання з тренувальними пусками балістичних та крилатих ракет. Триденні маневри охоплюють 64 000 військовослужбовців, понад 200 пускових установок, більш ніж 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів — вісім із них несуть МБР з ядерними боєголовками. Міноборони Росії заявило, що навчання зосереджені на «підготовці та застосуванні ядерних сил в умовах загрози агресії».
Депутат Думи закликав зупинити війну
Депутат Держдуми від Комуністичної партії Росії Ренат Сулейманов закликав до «якнайшвидшого завершення» війни. «Абсолютно очевидно, що економіка не витримає тривалого продовження спеціальної військової операції», — заявив він виданню «Континент». За його словами, офіційно 40% федерального бюджету йде на оборону та безпеку, а сам конфлікт «вже тривав довше, ніж Велика Вітчизняна війна».
Реакції Заходу
Головний генерал ЄС Шон Клансі назвав Україну «пріоритетом номер один» для Євросоюзу. «Безпека України тепер невід'ємна від майбутньої безпеки Європи», — заявив він телеканалу Euronews.
Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш після розмови з Піт Хеґсетом написав у X, що США підтвердили «незмінну відданість обороні та безпеці Польщі». Передислокація американських сил у Європі триває, однак рішення про скорочення їхніх можливостей у Польщі не ухвалювалося.
На засіданні Ради Безпеки ООН посол Росії Василій Небензя стверджував, що Київ планує запускати бойові дрони з Латвії та інших балтійських країн, і натякнув, що членство в НАТО їх не захистить. Посол Латвії Саніта Павлута-Деслянд назвала ці слова «чистою вигадкою», а заступниця представника США Тамі Брюс застерегла: ООН — «не місце для погроз на адресу члена Ради».