Росія хоче переглянути умови військово-технічних угод з Казахстаном і Узбекистаном — путін підписав відповідні директиви минулого місяця. Конкретики Кремль не озвучував, але аналітики мають версію: Москва шукає виробничі й ремонтні потужності поза досяжністю українських дронів.
Тиск з двох боків
Захід готує 21-й пакет санкцій, а Україна дедалі точніше б'є по військовій та промисловій інфраструктурі вглиб Росії. Казахський аналітик Єрмек Сейтбаттал не вважає час появи директив збігом.
«Кремль перебуває у скрутному становищі, — каже він. — На горизонті 21-й пакет санкцій. На полі бою немає помітних успіхів — і водночас Євросоюз та США підвищують рівень допомоги Україні».
До цього додається посилена кампанія України з далекобійними дронами: вони порушують внутрішній ланцюг постачання Росії. За словами Сейтбаттала, це змушує Москву шукати виробничі й ремонтні потужності «поза зоною бойових дій».
Що є в Казахстані й Узбекистані
В обох країнах вже є інфраструктура для обслуговування радянської та російської техніки. Казахстанський «Семей Інжинірінг» займається бронетехнікою, Авіаційний ремонтний завод в Алмати — ремонтом гелікоптерів. Чирчицький авіаремонтний завод в Узбекистані обслуговує військові літаки радянської конструкції.
Угода з Казахстаном набрала чинності 2015 року: відтоді Астана придбала в Росії винищувачі, гелікоптери й системи протиповітряної оборони. Угода 2016 року з Ташкентом дала Узбекистану ударні гелікоптери, бронетранспортери й тактичні дрони.
Дерек Бісаккіо з Forecast International пояснює стратегічну логіку просто: «Все, що Росія зможе запустити на території іншої країни, лише ускладнить операції для України. Завдавати удари дронами по казахській території вона не захоче — це буде сприйнято як серйозна ескалація. Росія це розуміє».
Чи погодяться Казахстан і Узбекистан
Казахстан залишається членом ОДКБ — блоку, що тримає армії регіону в орбіті Москви через спільні навчання й продаж зброї. Узбекистан 2012 року вийшов з альянсу і вибудовує відносини з Москвою виключно через двосторонні угоди.
Міністерство оборони Казахстану, відповідаючи на запит Радіо Свободи, не розкрило суті запропонованих поправок, але зазначило: будь-які угоди впроваджуватимуться «у суворій відповідності до законодавства Республіки Казахстан». Міністерство оборони Узбекистану не відповіло.
Павел Баєв з Інституту досліджень миру в Осло (PRIO) сумнівається, чи є у Казахстану й Узбекистану вагомі підстави поглиблювати зв'язки з Москвою — особливо тепер, коли Україна регулярно пробиває російську ППО.
«Факт у тому, що дещо вже докорінно змінилося. Російські системи протиповітряної оборони виявилися повним провалом, тому для сусідів співпраця в цій сфері тепер майже не має сенсу», — каже Баєв.
Він вважає, що обидві країни можуть просто відмовитися переглядати угоди або затягнути переговори, і що діяти їм вигідніше разом. «Цілком можливий прозорий сигнал: вони не бачать потреби в перегляді. Якщо скоординуються — зламати путінський план буде легше».
Баєв також зауважив, що Кремль міг навмисно закласти в директиви інструмент для розколу між двома країнами, граючи на тому, що Казахстан є членом ОДКБ, а Узбекистан — ні. «Але це не надто розумний план, і в їхніх силах його зламати».