Путін публічно визнав паливну кризу на кризовій нараді за участю представників ЗМІ та нафтовиробників. За його словами, на заправних станціях утворилися черги, а потрібні марки бензину не завжди є в наявності. Державне агентство ТАСС процитувало президента: «Надзвичайні завдання, що постають перед нами, вирішуватимуться чітко, оперативно та компетентно в інтересах країни та наших громадян».
Причиною кризи Путін назвав удари українських безпілотників по нафтопереробних підприємствах — і кваліфікував їх як «терористичні атаки». Аби стабілізувати ситуацію, виробництво палива планують збільшити з липня. Розглядається також заборона на експорт дизелю. Росія вже задіює стратегічні резерви.
Удари по НПЗ
У неділю президент України Зеленський повідомив у Telegram, що вночі «далекобійні санкції» досягли двох нафтопереробних заводів у Росії. «Кожне влучання — це менше ресурсів для російської воєнної машини і ще один крок до миру», — написав він.
Губернатор Краснодарського краю підтвердив пожежу на НПЗ у Слов'янську-на-Кубані, спричинену уламками збитих безпілотників. Завод переробляє майже чотири мільйони тонн сирої нафти на рік і постачає мазут, нафту та суднове паливо через чорноморські порти Росії. Другий удар, за словами Зеленського, припав на НПЗ у Ярославській області — приблизно за 700 кілометрів від кордону. Москва це не підтвердила; губернатор Михайло Євраєв лише повідомив про тимчасове перекриття доріг між Москвою та Ярославлем через «ворожий напад».
Криза ширшає
Паливна криза, що почалася з Криму, охопила майже всю країну. На кримських АЗС відпуск пального приватним особам припинено. Обмеження для цивільних запровадив і губернатор Іркутської області в Сибіру — за тисячі кілометрів від лінії фронту.
Упродовж кількох місяців Україна б'є по об'єктах енергетики вглиб Росії. Мета — скорочення доходів нафтогазового сектора, що фінансує агресію. За оцінкою західних аналітиків, удари завдали шкоди російським поставкам палива та військовим лініям постачання і уповільнили наступ.