На Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) у п'ятницю президент Росії Путін заявив, що бойові дії в Україні тривають до досягнення Росією своїх цілей. «Ми виходимо з того, що бойові дії колись завершаться. Безумовно, вони завершаться, коли ми досягнемо цілей, які ми перед собою поставили», — сказав він у Санкт-Петербурзі.
«Вкрай неналежний» спосіб
На листа президента України Зеленського з пропозицією про пряму зустріч Путін відреагував різко: такий публічний спосіб порушення питання назвав «вкрай неналежним». За повідомленням ТАСС, він також розповів, що Зеленський звертався до нього через посередника — одного російського бізнесмена. Путін заявив, що не бачить «жодного сенсу» у такій зустрічі, звинувативши Київ у спробі використати переговори для стримування наступу.
Відповідаючи на ініціативу, він звернувся до армії: «Працюйте, брати». Також Путін висловив думку, що конфлікт міг бути відвернений, якби Дональд Трамп залишився при владі після виборів 2020 року.
Ампутація і шлях далі: виживши після ракетного удару
5 березня 2025 року Ірина Наконечна та її чоловік вийшли на прогулянку теплим вечором. Поблизу готелю в центрі Кривого Рогу російська ракета влучила в будівлю. Коли жінка підвелася після вибуху, вона потягнулася до лівої ноги — і не відчула її. Чоловіка відвезли до іншої лікарні; він помер наступного дня. «Я так і не змогла попрощатися з ним, — розповідає Ірина. — Я навіть не була на похоронах».
Наступні два місяці — по дві операції на тиждень. У травні вона вперше сіла. «Найважчим було прийняти себе з цими ранами — а вони не лише фізичні, — каже вона. — Усвідомити, наскільки моє життя змінилося, було дуже важко».
Онук Тимофій наклеїв на її протез наліпку з капібарою. Ірина залишила її там. Досвідчена майстриня, вона почала в'язати іграшкових капібар для реабілітаційного центру. «Коли я рахую петлі, я думаю лише про петлі — не про те, яким могло б бути моє життя». Нещодавно вона вперше після поранення вдягнула шорти. «Я приймаю себе такою, яка я є».
Бюджет тріщить: витрати Росії на війну зростають
Витрати Росії, пов'язані з конфліктом, можуть перевищити заплановані показники на 2 трлн рублів (близько 28 млрд доларів) у 2026 році, а у несприятливому сценарії — на 4 трлн рублів. Про це свідчить документ Міністерства фінансів Росії, опублікований Financial Times і приписуваний міністру Антону Сілуанову. Зіставні понаднормові витрати прогнозуються і на 2027–2028 роки.
Цього року Росія виділила на оборону та безпеку 16 840 млрд рублів — майже 40% федерального бюджету. Попри це, бюджетний дефіцит за перші чотири місяці вже становив 5 900 млрд рублів при річному орієнтирі в 3 800 млрд. За оцінками ZN.UA, у серпні 2025 року війна коштувала Росії близько 300 млн доларів на день.
Лондон: Росія може атакувати НАТО до 2030 року
«Згідно з оцінками наших спецслужб та інших країн — членів НАТО, Росія може здійснити напад на альянс вже у 2030 році», — заявив 5 червня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до оборонного підприємства у Вілтширі. «Стверджувати, що ми живемо в найнебезпечніший і найнепередбачуваніший період нашого життя, — не перебільшення».
Ці слова збігаються із заявою генерального секретаря НАТО Марка Рютте, зробленою ще у грудні: Росія «може бути готова застосувати військову силу проти НАТО впродовж п'яти років». Велика Британія взяла зобов'язання нарощувати оборонні витрати в найближчі роки.